Наразі клуб із однойменного англійського міста переживає славетні часи, але зовсім не факт, що так триватиме довго.
“Вулвергемптон” повернувся до Прем’єр-ліги позаминулого сезону. На відміну від багатьох новачків, його не сприймали як одного з головних кандидатів на виліт – що, власне, команда і підтвердила. Два поспіль сьомих місця, півфінал Кубка Англії та мінімальна поразка в чвертьфіналі Ліги Європи від “Севільї” через геній Лукаса Окампоса – доробок “вовків” дійсно вражає.
Що важливо – деякий час в минулому сезоні команда навіть зазіхала на місце в Лізі чемпіонів. Досягти цього не вдалося, проте клуб продовжує свій курс вперед і заздалегідь продовжив контракт з очільником цього прогресу – головним тренером команди Нуну Ешпіріту Санту. Здавалося б, звідки взятися ложці дьогтю в такій бочці меду? Проте, дьоготь є, й не одна ложка.
Ім’я цьому дьогтю – Жорже Мендеш, один з наймогутніших футбольних агентів світу. Португалець, який представляє інтереси самого Кріштіану Роналду, має зв’язки у низці не лише вітчизняних, але і європейських клубів. Той же “Реал” лише цього вікна вперше за 13 років залишився без клієнтів Жорже, провернувши з ним бізнесу майже на пів мільярда євро! 298 мільйонів було витрачено на переїзд цих гравців в Мадрид і ще 186 млн – за те, щоб вони змінили його на інші клуби.
“Ліверпуль”, “Барселона”, “Ювентус”, “ПСЖ”, “Евертон”, “Атлетіко”, “Наполі”, “Бенфіка”, “Лаціо”, “Олімпіакос” і “Лестер” – це далеко не повний список клубів, де грають клієнти Жорже Мендеша. Та жоден з цих клубів не зрівняється за їх кількістю з “Вулвергемптоном”, де таких відразу шестеро: Рубен Невеш, Даніель Поденсе, Руі Патрісіу, Педру Нету, Жоау Моутінью та новачок Вітінья. І це не враховуючи таких гравців, як Діогу Жота, Елдер Кошта чи Іван Кавалейру, що не так давно покинули клуб.
З чого все починалося?
У 2015 році Shanghai Foyo, одна з компаній власника Fosun Holdings Limited Го Гуанчана, купила 15-відсотковий пакет акцій Start SGPS – холдингової компанії, що керує агенцією Мендеша Gestifute (запам’ятайте цю назву, далі вона ще з’являтиметься). Це дало старт співпраці Fosun та Мендеша на футбольній ниві: коли президент Китаю Сі Цзіньпін заохотив місцевих мільярдерів інвестувати кошти у вітчизняний та закордонний футбол, саме Жорже порадив фонду звернути увагу на “Вулвз”, які тоді кволо борсалися в Чемпіоншипі.
Витратити на покупку “вовків” у липні 2016 довелося небагато: попереднього власника Стіва Моргана цілком задовольнили 45 мільйонів фунтів та обіцянка інвестувати у клуб ще 20-30 мільйонів впродовж наступних двох років.
Жорже, формально не будучи пов’язаним з клубом, став фактично другим спортивним директором клубу. Коли комусь треба домовлятися з “вовками”, їм треба набирати не лише Кевіна Телуелла, який формально обіймає цю посаду, але і Валдіра Кардозу – “очі” і “вуха” Мендеша в клубі, агента, який постійно знаходиться в клубі, подорожує з командою, та навіть має доступ у її роздягальню.
Це взагалі законно?!
Звісно ж, ні – подумали інші клуби, та ще у 2018 році відправили скаргу до Футбольної асоціації та Футбольної ліги прохання перевірити аж занадто тісний зв’язок між двома сторонами. Серед позивачів були, зокрема, Астон Вілла та Лідс, які тоді конкурували з “вовками” за підвищення в класі.
Загалом, у скарзі посилалися на Регуляцію А1 правил ФА, в якій сказано: “Жоден з клубів не може досягати домовленостей, щоб будь яка інша сторона, окрім самого клубу, впливала на його політику або виступи команди чи окремих гравців”.
ФА та АФЛ знадобилося близько трьох тижнів, щоб провести розслідування, та дійти до висновку, що все в межах правил. Нормативи ФА забороняють компаніям, що володіють футбольним клубом, також мати долю у агенції – але ж ми пам’ятаємо, що долю в Gestifute купила не безпосередньо Fosun, а одна з інших компаній Го Гуанчана. Юридично все добре. Щодо ролі Мендеша, то зійшлися на думці, що він виконує функції радника клубу і Fosun, але формально з “вовками” не пов’язаний. Комар носа не підточить.
Коли за підсумками сезону-2017/18 “Вулвергемптон” повернувся до Прем’єр-ліги, комісія АПЛ теж не знайшла ніяких порушень.
Які зиски для “Вулвергемптону” та Мендеша?
“Вовки” не просто отримали потужний аргумент у перемовинах з гравцями високого ґатунку, який дозволяє їм виграти боротьбу у рівних конкурентів. Ні, навіть більше – завдяки Мендешу гравці, придатні для гри в клубах рівню Ліги чемпіонів поїхали до них ще у Чемпіоншип. Той же Рубен Невеш – яскравий приклад.
Потрібен надійний воротар? Одне слово, і клієнт Мендеша, чемпіон Європи-2016 Руї Патрісіу, який всю кар’єру провів у рідному Спортингу з Лісабону, переходить в стан новачка Прем’єр-ліги. Звісно, треба відзначити, що він покидав “левів” на фоні грандіозного скандалу, коли президент замовляв напади на гравців команди (то вже зовсім інша історія), але немає сумнівів, що у нього були пропозиції від куди більш статусних клубів.
Жорже Мендеш натомість, отримує гроші. Як-от у випадку з найдорожчим новачком в історії “вовків”, 18-річним Фабіу Сілвою, який мав у своєму активі всього-то 182 хвилини у складі першої команди “Порту”. Наприклад, за “Вулвз” хлопчина провів уже 103 хвилини і наразі нічим не запам’ятався: в останній грі проти “Сіті” він провів на полі 15 хвилин, за які йому дали тричі торкнутися м’яча. За цього португальця заплатили 40 (сорок!) мільйонів євро. Здавалося б, до чого тут Мендеш, якщо агентом гравця значиться Soccer Talents Vision (STV)? Ха-ха! Ви справді сподівалися, що тут обійшлося без Жорже? Так ось, з отриманих 40 мільйонів Порту виплатить 25% посередникам: 3 млн євро STV і ще 7 млн – мендешівському Gestifute.
Справедливості заради, варто зазначити, що фахівці дуже високо оцінюють потенціал Сілви, очікуючи, що він досягне рівня того ж Жоау Феліша (ще одного клієнта Мендеша), за якого Атлетіко віддав 126 мільйонів євро. Дійсно, Фабіу може значно додати на Молінью, а тоді… Правильно, трансфер, де Жорже знову отримає трішки грошенят.
А пастка де?!
Зараз у “Вулвз” дійсно все прекрасно, клуб досягає давно не бачених висот. Проте все це нагадує башню з Дженги, де необачне поводження з кожним з елементів може призвести до колапсу.
Командою керує перший клієнт Мендеша агента, разом з тим його друг, Нуну Санту. Звісно, що його цілком влаштовує теперішня модель ведення справ, і в цьому плані у клубі панує гармонії. Та що, якщо якийсь великий клуб все-таки зробить конкретні кроки, аби отримати Нуну (були розмови про “Челсі” та “Манчестер Юнайтед” – на щастя для “вовків”, вони так і залишилися розмовами). Чи зможе успішно працювати в таких умовах якийсь інший тренер?
А як реагуватиме Жорже, якщо футбольні справи у “Вулвз” підуть кепсько і вони захочуть звільнити Санту? Чи раптом, у стосунках між суперагентом та китайськими власниками пробіжить чорна кішка?
Уболівальникам “вовків” хотілося б, щоб стосунки між “Вулвергемтоном” та Мендешом мали характер факультативного симбіозу – коли сумісне існування вигідне, але не обов’язкове для двох сторін. Але проблема полягає в тому, що для клубу цей симбіоз може виявитися облігатним, життєво важливим, і проблеми у стосунках з португальським суперагентом відкинуть їх на багато кроків назад.
Євген Музика, спеціально для “Брутального Футболу”
