Сьогодні одному з найкращих тренерів сучасності виповнюється 54 роки. В честь цього ми вирішили пофантазувати (помріяти) що сеу Жозе написав листа на “Брутальний футбол”.
Що б то написати тому тлумкові в записці, аби він нарешті почав нормально грати? Як його вмотивувати? О, придумав: “У тебе є 10 хвилин, щоб забити”. Ей, чуваче, передай записку Бенні Маккарті!
“Моурінью вносить корективи у гру. Невже тактика буде мінятися? Ось він записку Маккарті передав”, – сказав коментатор.
Побільше б таких спеціалістів, які приділяють увагу лише тактиці. Я таких, як насіння лузаю. Невже вони не розуміють, що в матчах, а особливо вирішальних, найважливішу роль відіграє психічний стан гравця. Ну і різні там деталі. Навіть зависока трава на газоні. І чого тоді перед грою з “Барселоною” всі стільки шуму наробили? Ще й сміялися з мене і з тієї трави. І чого сміятися? Он Лобановський навіть дізнавався якою будуть вологість повітря і атмосферний тиск у день матчу. У футболі все грає роль, а не лише тактика.
Ха, заявляють, що я в самому футболі не розуміюся. І що гравцем нікудишнім був тому й не заграв на професійному рівні. Ну так, не заграв. І що гравець нікудишній, я теж вчасно зрозумів і завершив кар’єру. Не те що Гладкий чи Луїс Адріано. Навіщо їм того, як вони не до того? Потрібно завжди реально дивитися на речі. От, наприклад, Веслі. Знаю, що класний футболіст, але гра в нього якось кілька матчів поспіль не йшла, і все тут. Інший би змусив його більше тренуватися, з психологом би змушував спілкуватися, а я просто відправив його на відпочинок. І що? В цьому сезоні ми взяли Лігу чемпіонів а Веслі був одним із лідерів команди.
А тепер щодо Ікера чи Рауля? Я розумію – легенди команди і все таке, але якщо ви хочете, аби я приніс результат, то дайте мені Феррарі, а не Таврію. Хоча, звісно, що Рауль чи Ікер – це Феррарі, просто старого року випуску – деталі зношені, з такими перегони не виграєш.
І нехай ображаються фанати і керівництво клубу. Просто в іншому випадку вони не просто б ображалися на мене за відсутність результату, вони б ще й позбавили мене контракту. Та й узагалі, що за звичка вимагати результату від тренера і в той же час вмішуватися в його роботу. “Постав на той матч того і того, в зимове трансферне вікно ми купимо такого-то і такого-то гравця”. В таких умовах просто неможливо працювати. Саме тому я і протримався в “Бенфіці” лише три з половиною місяці.
Психологія – то важливо. Ви от скажіть двом португальцям копати котлован. Але одному платіть 10 євро за куб, а іншому – 10 тисяч. Та той другий ночами спати не буде – землю з під себе ритиме. Логіка проста. Правда, футболісти зі своїми зарплатами дещо дуже розслабилися. Тепер їх важко мотивувати фінансово, тож я змушений шукати інші методи.
Та й узагалі, фінанси – це не моє. Пригадую, як мама віддала мене в бізнес-школу на факультет менеджменту. І знаєте скільки я там протримався? Рівно один день. . Вони там усі як клони – в костюмах і краватках. А я любив спортивний стиль одягу.
Кожна людина повинна займатися своєю справою. Я свою знайшов. І для цього мені було достатньо 5 років навчання в ІнФізі. Перемога в чотирьох різних чемпіонатах, кубки і суперкубки чотирьох країн, Кубок УЄФА, двічі Ліга чемпіонів… Багато знаєте тренерів, у яких стільки трофеїв? А таких, які володіють шістьма мовами? Ну добре – п’ятьма іноземними.
Впевнений, що попереду також будуть трофеї. От вже навіть з “Манчестером” встиг Суперкубок здобути. Щоправда, останнім часом якось не надто пішло. Особливо останній сезон в “Челсі”. Але спади бувають у всіх. А може то я просто так довго працюючи в тренерському цеху став, так би мовити, “стандартним тренером”? Та ні, це не про мене – я ж Особливий.
А як правильно тренувати і визначати тактику на гру я вчився ще з дитинства. Досі пам’ятаю, як тато мене брав на тренування команд, які він очолював. Щоправда за умови, що я буду добре вчитися. Тож я і вчився добре, і вже в юному віці вчився тренувати. Та й співпраця перекладачем з Боббі Робсоном теж не могла не датися взнаки. Я навіть привідкрию вам невеличкий секрет, як я перекладав. Боббі, наприклад, каже “Скажи тому гравцеві нехай майже не покидає правого флангу і грає на центрфорварда”, а я, глянувши в очі футболіста і побачивши його шалений настрій на гру, говорю: “Тренер казав, щоб ти діяв більш інтуїтивно”. Не завжди, звісно, я так робив, а лише тоді, коли був певний, що чиню правильно.
Гаразд, читачу, буду завершувати, а то Матільда вже святковий стіл накрила. Зараз Матільда-молодша і Жозе-Марі будуть мені подарунки дарувати.
Адже я, як пише у Вікіпедії, “людина сім’ї і роботи”.
