Всім дратуті. Сьогоднішня стаття буде присвячена срачу навколо збірної. Після перемоги з присмаком зради над Сербією в коментах творилось якесь божевілля: половина тащила за “Шеву”, решта говорила, що після “дєда” ніяких якісних змін не відбулось. В загальному думки дуже сильно почали розходитись. А ось як прокоментував свою роботу сам Андрій Миколайович:
Головне, що ми зробили – ми змінили структуру гри, ми змінили саму гру збірної України. Ми почали грати першим номером. У всіх 4-х іграх у нас було більше, ніж у суперника,володіння м’ячем. Є статистика, яка це підтверджує: ми найбільше вдарили по воротах, ми більше контролювали м’яч, зробили більше точних передач, у нас менший відсоток браку.
Також Шева наголосив, що в збірної було 2 ключових перших матчі з Ісландією і Туреччиною. І в цей момент я подумав: А чому не порівняти ігри збірної Фоменка та Шевченка. Таким чином, ми зможемо або підтвердити, або спростувати слова Шеви про нову структури гри, контроль м’яча і тд.
Для цього я вибрав матчі України з тими ж ісландцями і турками та матчі на Євро-2016 проти поляків та Пн. Ірландії. Чому саме вони?! Бо це більш-менш команди одного рівня, як нам показав Чемпіонат Європи. Пн. Ірландія і Туреччина – обидві зайняли треті місця в своїх групах. Ісландія та Польща однаково дійшли до 1/4 фіналу.
Почнемо з кінця. Відсоток браку в матчі з Ісландією та Туреччиною складав 20% і 23% (21,5 в середньому). В Матчі з Пн. Ірландією і Польщею – 24% і 23% (23,5 в середньому). Різниця в 2% при тому, що ми ніби поклали м’яч на землю і перестали грати в “бій-біжи”. Ок, зарахуємо це в плюс команді Шевченка. Точні передачі. З ісландцями – 90%, з турками – 83% (86,5 в середньому).Точність передач з поляками та Пн. Ірландією складала 87%. Яким боком ми стали кращими в цьому аспекті?! Продовжуємо – контроль м’яча. Ісландія і Туреччина – 64% і 54% (59 в середньому). Пн. Ірландія та Польща – 66% і 64% (65 в середньому). Як можна цей показник ставити своїй команді в плюс, якщо він став гіршим в порівнянні з “папірєдніками”?! При тому, що здається і лісозаготівлею перестали займатись, і майже всі види деревини відправили зі збірної на переобробку. Дивно. Останнє на чому наголошував наш тренер – удари по воротах. 30 ударів по воротах з Ісландією і Туреччиною, з яких 13 попали в площину. Проти 32 ударів з ірландцями і поляками. 8 з них попали в рамку. Бити ми стали менше, але попадати більше. Думаю, що зі статистикою все зрозуміло.
А що по структурі гри?! Шевченко зробив ставку на “фрешблад”. І?! Центру як не було, так і нема. Зіна з Коваленком 4 рази ставились в стартовий склад в осінній частині відбору до ЧС, причому до їхньої гри було дуже багато питань після “каждого” матчу, що в плані оборони, що в плані атаки. Після гри з Фінляндією Шева каже, що Коваленко виконував багато чорнової роботи. А по статистиці в нього був найгірший показник техніко-тактичних дій серед всіх, а також 6 єдиноборств за всю гру, що досить таки “пічально”. І щось в мене таке відчуття, що ці показники були досягнуті в першому таймі, бо в другому Вітя, як і вся решта команди, їздили на колясках і ходили з милицями.
І
Це друга річ, яка не помінялась після Фоменка – починаємо “пішоходити” після 60-65-ї хвилини, на чому наголошував Бутко у своєму інтерв’ю. А ще залишились консервативні погляди на стартове місце в складі деяких гравців: ті ж центральні хави, а . ще Конобанка, який провалив 3 перші матчі та заслужений працівник ринку “Привоз” в центрі захисту. На цьому можна завершувати. Висновки робіть самі. Особисто в мене збірна зараз викликає занадто суперечливі почуття, оскільки результат-то є, але сама гра бажає кращого. Чекаємо зими, а там може щось нове взнаємо.
