Колишній головний тренер львівських “Карпат” поспілкувався з журналістом “Брутального Футболу” Ігорем Шевчуком та поділився враженнями щодо нового проєкту Степана Юрчишина, загейтив “Карпати” Галич, розповів про “Агробізнес”, оцінив шанси українських команд у єврокубках, похвалив Шевченка та згадав про найбільш пам’ятний матч у своїй тренерській кар’єрі.
—Нещодавно був день тренера, як його відсвяткували?
— Привітали футболісти, а загалом нічого особливого. Також чимало привітань було у Фейсбуці, а так-то як звичайний робочий день.
— До речі, ви доволі активно ведете свій Фейсбук, після матчів вітаєте команду та всіх вболівальників з перемогою, постите інші різні новини. Чому вирішили так проявляти активність?
— Я завжди відкритий для всіх. В мене немає ніяких секретів. Коли людина робить чесно свою роботу, то немає чого приховувати. Я намагаюсь так само віддячувати вболівальникам. Якщо в людей є якісь питання до мене, то я завжди можу їм відповісти. Нічого поганого в такому спілкуванні немає. В мене корона з голови не впаде, якщо я буду спілкуватись з різними людьми.
— Нещодавно з’явилась інформація про нові “Карпати”, у Фейсбуці ви підтримали цей проєкт, згадаючи про 1989 рік. Думаєте, зараз може вийти щось подібне?
— Я говорив, що не проти та цей проєкт має право на життя. Але ніяких підписів я не ставив. Щодо того, чи може вийти, як у 1989 році, то знаєте, як то кажуть: “Завжди потрібно сподіватись на краще”. Через свої канали я знаю, що зайшли люди в цей клуб, де є стабільна фінансова сторона. Воно все підтвердиться, як буде йти поступово. Там Друга ліга, якщо буде стабільне фінансування, то я повірю, а то зараз таке життя, що не знати, що буде завтра. Потрібно сподіватись на те, що ті люди, які взялись за цей проєкт будуть стабільно давати гроші. Тому що зараз головне у футболі – це фінансова стабільність.
— Згодом почали ширитись чутки, що ви маєте прямий стосунок до цього клубу, але ви швидко їх спростували. Вам насправді не приходила пропозиція від Степана Юрчишина повернутись до Львова та бути в структурі нових “Карпат”?
— Ні, такої розмови не було. Мені просто зателефонували та сказали, що є такий проєкт та запитали, як я до цього ставлюсь. Як я вже зазначив раніше у нашому інтерв’ю, сказав, що цей клуб має право на життя. Ніхто не знає, що буде з тими “Карпатами”, де зараз Вовчук, як воно буде виглядати. Кажу, що я не проти того нового проєкту, але що з цього вийде покаже життя. Час розставить все на свої місця.
— Також ви зазначили, що для вас “Карпати” – це ті, що зараз тренує Вовчук. Що можете сказати про “Карпати” Галич? Вам не подобається цей проєкт?
— Навіть не хочу це коментувати, але якщо так стоїть питання. То по-перше, “Карпати” (Галич) – це зовсім інша область (Івано-Франківська) та які вони можуть мати відношення до львівських “Карпат”. По-друге, якщо цей проєкт такий самий, як з “Дніпром” було, то ми самі розуміємо, чим це все може завершитись. Із СК “Дніпра-1” вже не зробиш те “Дніпро”, яке було колись. Те саме стосується “Карпати” Галич. Борги нікуди не подінуться. Або їх виплачувати, або буде те саме, що з “Дніпром”.
— Ви вже більше року не працюєте в “Карпатах”, чи залишились у вас якісь претензії до керівництва, зокрема фінансові?
— Ні. В мене претензій до “Карпат” відсутні. Ми розійшлись “полюбовно”. Ніяких питань до керівництва клубу в мене немає.
— Олександре Арсенійовичу, у минулому сезоні “Агробізнес” доволі впевнено йшов у топ-3 команд Першої ліги, та в підсумку команда посіла четверте місце. Президент клубу Олег Собуцький казав, що в УПЛ в тому сезоні виходити не потрібно. Якщо б вашому клубові вдалось увійти в топ-3, то залишились би в Першій лізі чи все-таки Собуцький був налаштований на УПЛ?
— Ну, напевно, це питання потрібно задавати Собуцькому. Я не можу за нього відповідати. Наскільки мені відомо, то він не готовий був виходити в УПЛ. Якби вийшли, то знаєте апетит приходить під час їжі. Можливо би захотів. Сказав би, граємо там в Хмельницькому чи в Тернополі. Тільки президент знає, я не можу відповідати за нього.
—Як взагалі було грати весь сезон, знаючи, що перед командою не стоїть завдання виходу в УПЛ? Такий незрозумілий, підвішений стан— важко було налаштовувати команду на матчі?
— Важко було в тому плані, що на третій день був новий матч. Було завдання якось футболістів відновити, особливо після виїзду. На тренування часу не було взагалі. Приїхали, відновлення, передматчеве тренування та одразу поєдинок. Нам вдалось втримати наших футболістів в тонусі та команда пройшла на одному диханні, при тому, що хлопці показували дуже хорошу гру. З психологічного боку було важко, коли здавали тести та їх очікували. Не знали, що буде завтра. Здали тести та сидиш чекаєш результати. Десять чоловік вилетить, чи один-два, ось це було дійсно важко і тренерському штабу, і гравцям. Всі переживали, щоб не захворіти. Налаштовуватись на матчі не потрібно було, бо команда сама розуміла, що вони піднімуться в турнірній таблиці в разі позитивного результату та більше уваги на них будуть звертати клуби з Прем’єр-ліги. Я наголошував футболістам, що якщо вони будуть знаходитись десь внизу таблиці, то не буде ніякого кар’єрного росту і не буде попиту на них в УПЛ.
— В цьому сезоні вже озвучили, що завдання “Агробізнесу” – вихід в УПЛ. Після дев’яти турів клуб займає восьме місце. Відставання до топ-3 не критичне. Як прокоментуєте старт сезону?
— Зрозуміло, що десь хотілось би трохи краще виступити в цих матчах. Але на все є свої суб’єктивні причини, тому що від нас пішли три ключові гравці. Футболісти, які відігравали ключову роль. Десь в нас зараз не вистачає тої гостроти, того завершального пасу, але незамінних немає. Ті хлопці, які мали менше ігрової практики зараз грають. Сама структура гри не змінилась. Те що нам не вдавалось забити до попереднього туру, це прикро. Але по самій грі ми мали велику перевагу в кожному матчі. Я завжди говорю, що коли є гра, то результат рано чи пізно прийде. Вважаю, що часу ще багато, все може змінитись кардинально. Це не велике відставання. До того ж в нас є ще гра в запасі проти “Полісся”.
—Що змінилось порівняно з минулим сезоном, чому вже цього сезону стоїть завдання виходу в УПЛ?
— У нас амбіційний президент. Він хоче, щоб команда прославляла місто Волочиськ. В нього в планах побудова стадіону, який буде відповідати вимогам в українській Прем’єр-лізі, тому він вирішив поставити таке завдання. Тим більше він бачить, що команда по грі вже десь готова до виходу в УПЛ та як будь-який амбіційний президент завжди ставить завдання. Тому що для чого тоді займатись улюбленою справою, якщо не ставити перед собою якісь високі цілі.
—Якщо за підсумками сезону не вийде потрапити в УПЛ, це буде вважатись провалом?
— Зараз важко говорити, бо з тим коронавірусом невідомо, що буде через місяць. Буде чемпіонат, чи ні. Але якщо президент ставить завдання виходу в УПЛ та якщо команда не виконує його, то зрозуміло, що це провал. Всюди так є. В Європі так само. Ставлять завдання – виконуй.
—Що скажете про виступи українських команд в єврокубках в цьому сезоні?
— Якщо розглядати “Динамо”, то при Луческу гра суттєво змінилась. Є дисципліна. Ті футболісти, які раніше не займались чорновою роботою, такі як Родрігес та ще деякі, то зараз вони відпрацьовують і в атаці, і в обороні. Він знайшов з певними гравцями спільну мову та вони грають краще. Так само “Шахтар”. Зараз йде перебудова поколінь. Каштру починає більше довіряти молодим хлопцям. При тому всьому можливо десь немає тої агресивної та комбінаційної гри, але це все з часом. Тому що молоді футболісти повинні адаптуватись в Лізі чемпіонів. Потрібно набратись досвіду та десь за рік-два вони будуть “світитися” в ЛЧ. Від “Зорі” зрозуміло, що десь хотілось би більшого. Але в них також серйозні суперники в групі. Якщо брати матч проти “Браґи”, де вони програли 1:2, то по грі перевага була повністю на стороні української команди. У футболі таке буває, що ти володієш ініціативою, а в опонента два моменти і вони їх реалізовують. Вважаю, що це великий досвід для “Зорі”. “Шишки треба набивати” та результат прийде.
Вважаю, що проти наших клубів грають дуже сильні команди. Рівень набагато вищий, більш кваліфіковані футболісти там. Тим гравцям, які є в нас, потрібний час, щоб вони набрались досвіду та відчули цей смак Ліги чемпіонів. З часом повернеться та слава, і “Динамо”, і “Шахтарю”.
—Які перспективи в наших команд та чи є надія побачити єврокубкову весну в Україні?
— Перспективи завжди є. Якщо не сподіватись на краще, то для чого тоді виходити на футбольне поле. Потрібно грати, виконувати свою роботу та віддаватись на максимум. А наприкінці року вже побачимо, чи буде в нас навесні Ліга Чемпіонів. Найгірше те, що на тих гравців, на яких ти розраховуєш, награєш певні зв’язки, то вони можуть просто випасти з обойми через СOVID-19. Це проблема для тренера, що в єврокубках, що в чемпіонаті України. Плануєш одне, а потім виявляється, що в тебе п’ять-шість чоловік не може грати. Однак це у всіх таке, всі перебувають в однакових умовах. Комусь просто трішки більше щастить, а для когось може це плачевно завершитись. Половина команди вилетить та що робити. Ось зараз у “Динамо” два основних воротаря випало і це вже є проблемою, але з іншого боку, це шанс для молодого голкіпера себе показати.
—Наша збірна вже зовсім скоро проведе заключні два матчі в Лізі націй. Після перемоги над Іспанією, на що сподіватись в поєдинках проти німців та швейцарців?
— Україна показує хороший футбол. Якщо ми можемо обіграти Іспанію, чому б це саме не зробити з німцями та ще раз з швейцарцями. У футболі нічого неможливого не буває. Головне, щоб всі провідні гравці були здорові та вони довели, що можуть обіграти будь-кого. Все буде залежити від того у якому складі наша збірна підійде до цих матчів.
—Чи зможе Шевченко втримати місце для збірної в елітному дивізоні?
— Все можливо. Потрібно вірити в краще. Андрій Шевченко – хороший спеціаліст та він це довів. Ніхто не очікував, що команда вийде та виграє в Іспанії. Тому потрібно вірити та вболівати!
— Який інформаційний продукт споживаєте в позаробочий час?
— Та багато читаю, стараюсь бути в курсі всіх новин у світі футболу. Матчі також дивлюсь майже всі, коли є час. Дивлюсь і Першу лігу, і Другу. Спостерігаю за поєдинками “Карпат”, адже не чужа команда для мене.
— Які футбольні матчі на посаді головного тренера для вас є найбільш пам’ятними зараз?
— В ролі головного тренера в мене більшість матчів було в чемпіонаті України U-21. Потрібно пропрацювати на високому рівні в ролі тренера та вже тоді можна буде щось згадувати. Поки що немає чим особливо хвалитись. Напевно, перехідні матчі проти “Волині” мені запам’ятались надовго. Адже стояло завдання – залишитись в УПЛ. Та я тоді тільки вставав на той шлях у професійному футболі будучи тренером. Якби тоді “Карпати” вилетіли, то би ніхто не згадував, що я був наставником команди три-чотири матчі та грав перехідні. В історії українського футболу би записали, що покинули УПЛ за Чижевського. На сьогоднішній день ці два матчі для мене найбільш пам’ятні, тому що ми зберегли прописку для “Карпат”. Однак я вже зрозумів, що крім тренерів та деяких людей з керівництва іншим не потрібно було, щоб ми залишились в Прем’єр-лізі. Вважаю, що більшість людей з керуючого складу сподівались на те, що ми вилетимо, щоб вже не мучити команду.
