Легендарний футболіст львівських “Карпат” – Денис Кожанов на “Брутальному Футболі”. Гравець став частиною “Карпат” Юрчишина і Тлумака, більше того, він – капітан новостворених “левів”. Колись нападник забивав дортмундській “Борусії” у Лізі Європи, а зараз розпочне сезон у Другій лізі.
Кожанов розповів у ексклюзивному інтерв’ю про те, чому він пішов із “Минаю”, де він отримував більшу зарплату, ким буде працювати після завершення кар’єри футболіста та поділився історією, де і як “Карпати” святкували вихід у Лігу Європи.
– Денисе, незабаром розпочнеться черговий сезон у твоїй кар’єрі, причому в Другій лізі. Які особисто в тебе очікування від цього?
– Як звичайний чемпіонат, загалом нічого такого надприродного. Просто, напевно, рівень буде трішки нижче, ніж УПЛ чи Перша ліга. Водночас це не означає те, що ми повинні виходити на поле, спустивши рукави і думати, що на одній нозі обіграємо всіх суперників. Ні, буде дуже важко та потрібно правильно готуватися до цих матчів. За самовіддачею, напевно, Друга ліга ще важче, ніж Перша.
– Чому ти вирішив піти з “Миная” у друголігові “Карпати”?
– У “Минаї” в мене завершився контракт, не було ніякого сенсу мені там залишатися, тому що там пройшов не найкращий час. Коли виник варіант із “Карпатами”, то загалом погодився дуже швидко на цю пропозицію. Це непоганий проєкт, тим більше, що “Карпати” – це є “Карпати”.
– Як прокоментуєш повернення “Миная” в УПЛ?
– Я не знаю, що тут коментувати. Просто хочу побажати їм успіхів у Вищій лізі України, щоб вони гідно там виступили, ось і все. За регламентом вони повинні були замінити “Олімпік” в УПЛ, саме “Минай” був першим претендентом, який захотів і мав залишитися. Не знаю, чи “Агробізнес” хотів виходити в Прем’єр-Лігу, чи ні, це напевно, треба більше питати у їхнього керівництва. “Минай” захотів залишитися, швидше за все – заслужено.
– Андрій Тлумак – головний тренер “Карпат”. Ви разом колись грали за “Карпати”, а згодом він тренував тебе у “Волині”. Як ти з ним спілкуєшся і чи є між вами якась субординація?
– Звісно, що субординація присутня: він – тренер, а я – футболіст. Так, ми колись грали разом, але наразі Тлумак вже тренер, а я поки що гравець. Тому, звичайно, що ось цю відстань ми тримаємо. Звертаюсь до нього Андрій Богданович. Він завжди такий емоційний, як і під час матчів, так і під час тренувань, але всі прекрасно знають, що в житті Тлумак спокійний. Коли відбуваються матчі або тренування, то він зовсім інший.
– У “Минаї” в тебе була більша зарплата, ніж зараз у “Карпатах”?
– Так, більша. Коли переходив у “Карпати”, то питання у фінансах не стояло. Тут більше за команду, за місто, за вболівальників.
– Бюджет “Карпат” просто космічний, як для рівня Другої ліги. Чи є якийсь додатковий тиск на гравців через такі суми?
– Я думаю, що немає. Загалом ми не повинні дивитися на наш бюджет, це не наша справа. Ми маємо виходити на футбольне поле, грати та перемагати, а те, що стосується фінансів, то це, напевно, не до нас. У кожного футболіста особистий контракт, у якому все прописано. Дивитися на наш бюджет – немає сенсу.
– Якщо команда не виконає завдання і не вийде в Першу лігу, що тоді буде з клубом?
– Я не хочу навіть про це думати. Є конкретне завдання, яке ми зобов’язані виконати, тому те, що ми не вийдемо, я не хочу навіть про це нічого чути.
– Кожанов, Чачуа, Ткачук, Кучинський, Лобай – це гравці, які вже були в “Карпатах”. З ким би ти ще хотів пограти в одній команді з “екскарпатівців”?
– З усіма б хотів ще пограти, ми ж усі розуміємо, що багато хто завершив кар’єру, як футболіст. Хтось завершує, хтось за якихось причин не може прийти зараз у цю команду. Звісно, що хотілося, що б і Худоб’як, і Голодюк, Федецький, Ощипко, зрозуміло, що хочеться. Але ми ж усі прекрасно розуміємо, що вже і вік, ми не молоді, тому зібрали сьогодні тих, кого могли.
– Наразі у складі “Карпат” немає легіонерів. Це плюс чи мінус для команди?
– Напевно, для Другої ліги, наразі вони нам і не потрібні. Я нормально відношусь до легіонерів. Якщо футболіст хороший, то не важливо, легіонер він, чи українець. Головне, щоб він допомагав команді. Коли я був у “Карпатах” і були гравці не з України, то мені всі подобалися, зі всіма знаходив спільну мову. У нас був хороший колектив, ми виходили, грали та билися один за одного. Кожен один одного доповнював.
– Ти зараз перебуваєш у дуже хорошій формі, тобі вже 34 роки. В чому твій особистий секрет успіху? Розкажи про свій режим.
– Загалом нічого такого немає, просто потрібно тримати себе у формі, готуватися, тренуватися. Щоб якийсь секрет, то такого немає. Я що хочу, те і можу поїсти. Немає якогось такого меню, щоб я дотримувався. Піцу? Піца, взагалі вважаю, що після матчів це непогано.
– Де “Карпати” живуть і тренуються?
– Наразі наскільки я знаю, то всі шукають квартири, хтось вже зняв. Тренуватися будемо на “Україні”, на “Верхніх полях”. На самій “Україні” хороше поле, завжди вмикають полив газону, звичайно, що нам має бути легше, я сподіваюсь на це. Плюс, вболівальники, які будуть нас підтримувати.
– У Бартатові будується база для “Карпат”. Ти вже був там? І як тобі ця ідея з базою?
– Так, я був там, але ще на початковій стадії, поки що нічого там не побачив – все готують до того, щоб розпочалося будівництво. Це супер, коли у команди є база, це всі можливості для того, щоб добре готуватися. Звичайно, що краще база з проживанням. Навіть коли два тренування, то у футболістів є можливість відпочити. Ті ж заїзди робити, тому я думаю, що краще база, де можна жити, ніж просто, щоб тренуватися.
– Ти плануєш завершити кар’єру в “Карпатах” чи в іншому клубі?
– Якщо я завершу кар’єру в “Карпатах”, це буде для мене велика честь! У Лізі чемпіонів? (Сміється – прим.). Це буде взагалі космос.
– Наскільки мені відомо, то ти ходиш на тренерські курси. Хочеш підсидіти Богдановича і стати головним тренером “Карпат”?
– Я вже завершив тренерські курси, в мене є ліцензія. Підсидіти Тлумака? Ні, я ніколи так не зроблю. Андрій Богданович – тренер, але ми ще з ним друзі, тому в мене навіть у думках такого немає. Поки що про тренерство я не думаю, я граю футбол і хочу якомога більше пограти, доки буду відчувати у собі сили. Що стосується далі, то поживемо, побачимо.
– Який тренер і його стиль гри тобі подобається найбільше?
– Якщо брати з Європи, то це напевно Жузеп Ґвардіола. Якщо з українських, то дуже подобається Віктор Скрипник.
– Як думаєш, хто стане головним конкурентом “Карпат” в боротьбі за вихід в Першу лігу?
– Ну, “ЛНЗ” і загалом кожна команда у Другій лізі, яка ставитиме завдання, то вона буде боротися. Хто конкретно, то вже подивимось по ходу самого чемпіонату.
– Яких футболістів з Другої ліги ти знаєш і, можливо, з кимось грав у одній команді?
– Так, ось у “Лівому березі” знаю багатьох футболістів: Іщенко, з яким я грав, Паша Ксьонз. У “ЛНЗ” Попович, Насонов, Лопирьонок. Багато футболістів, яких я знаю.
– У новому сезоні нас очікує карпатівське дербі в Другій лізі. Це буде найпринциповіший матч львівських “Карпат” в цьому сезоні?
– Не думаю. Вважаю, що будуть ще більш принципові. Проти “ЛНЗ”, “Лівий берег” – це також будуть не менш важливі матчі. У нас буде, напевно, кожна гра, як дербі. Усі прекрасно розуміють, що таке “Карпати” (Львів), у нас буде шалена мотивація виходити на поле.
– Яке завдання буде стояти перед командою на Кубок України?
– Дійти якомога далі, кубок ніхто не скасовував. Є чемпіонат, але і на цей турнір у нас свої завдання.
– Що б ти хотів більше: щоб “Карпати” виграли Кубок України чи Другу лігу?
– Що б “Карпати” з Кубком України вийшли у Першу лігу, ось цього хотів би найбільше. Якщо вибирати щось одне, то краще Кубок України, це престижно, це трофей.
– З ким найбільше би хотів зіграти в Кубку України?
– Найбільше?.. Немає такого конкретного суперника, з яким би хотілося зіграти. Якби я не грав ніколи проти “Шахтаря” чи “Динамо”, то, можливо, сказав би, що проти них. А так грав проти всіх, тому хто потрапить, проти нього і будемо грати. 1/8-ма фіналу – ПФК “Львів” – “Карпати” (Львів)? Це буде звичайно, що хороший матч і ажіотаж. Можливо, з ними якраз був би цікавий варіант зіграти.
– Яке твоє ставлення до двох інших львівських клубів – “Рух” і ПФК “Львів”?
– У кожного своя структура, загалом я нормально відношусь і до “Руху”, і до “Львова”, у них своя політика, своє керівництво. Добре, що у Львові є стільки команд. Люди можуть ходити на футбол, дивитися матчі УПЛ.
– У тебе ніколи не було пропозицій із цих команд?
– Були (сміється – прим.). З “Руху” була пропозиція, зі “Львова” – ні. Так склались обставини, що я не перейшов у “Рух”. Чи перейшов би у ПФК “Львів”? Сьогодні – ні!
– Стадіон “Україна” понизили в класі та не дозволяють “Руху” там проводити матчі УПЛ. Як прокоментуєш це рішення?
– Я не знаю, загалом не цікаво. Це їхні питання та проблеми. У нас інші завдання, я ж кажу, що в “Руху” є свої керівники, які мають розв’язувати ці питання. Наразі у нас зовсім різні завдання з “Рухом”. Нам потрібно дивитися на себе, а не що в них відбувається, хто і що їм дозволяв. Я думаю, що є люди, які ті питання мають вирішити. Вважаю, що стадіон “Україна” повністю готовий до матчів Прем’єр-Ліги. Чому так склалося? Я не знаю, напевно, є якісь обставини.
– Назви трійку найкращих матчів у своїй кар’єрі?
– “Карпати” – “Борусія” (Дортмунд) – 3:4, “Карпати” – “Динамо” (Київ) – 1:0 та “Карпати” – “Шахтар” (Донецьк) – 1:0. Тоді був такий період, що ми обіграли всіх: “Шахтар”, “Динамо”, “Дніпро”, “Металіст”.
– У 2019-му році у контрольному матчі проти “Львова” ти спеціально не забив пенальті через те, що не було фолу в епізоді з призначенням одинадцятиметрового. Чому ти вирішив так зробити?
– Так, було таке. Це не тільки моє рішення, це вся команда так вирішила. “Львів” хотів піти з поля, це була товариська гра. Щоб уникнути цього, краще просто не забити, щоб матч далі продовжувався. Ми програли цей поєдинок, але ніхто мені не казав, що даремно я не забив пенальті.
– Якщо така ситуація станеться в офіційному матчі, то ти зробиш те саме?
– Залежить від обставин. Якби точно бачив, що суддя не правий, то, напевно, вчинив так само. Ось подивіться, зараз Англія, скільки про Стерлінга говорять, за цей момент, весь світ каже, що це смішний пенальті. На мою думку, там не було пенальті. Якщо чесно, то я проти VAR. Оскільки у нас судді й з ним помиляються, і без нього. Все-таки це емоції, ти забиваєш гол і маєш радіти, а не стояти та чекати, чи його зараховують, чи ні.
– Традиція БФ: розкажи брутальний анекдот або історію.
– Не знаю, якщо чесно, треба було підготуватися до цього. Важко щось згадати. Як святкували вихід у Лігу Європи? Бурхливо, відразу скажу. Ми святкували із вболівальниками, це було щось. Весь Львів святкував, не тільки футболісти. Ми відразу з “Фешна” розпочали святкувати, навіть не встигли переодягнутися після гри, відразу всі в костюмах поїхали на “Фешн”.
