• BF Family
  • Фентезі-ліга
  • Подкасти
Немає результатів
Переглянути всі результати
Субота, Травень 28, 2022
Брутальний футбол
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
За брутальний футбол!
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
Немає результатів
Переглянути всі результати
Брутальний футбол
Головна Інтерв'ю

Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів”

Ігор Шевчук автор: Ігор Шевчук
08.03.2021 09:39
в Інтерв'ю
0 0
0
Дмитро Кльоц: “Мені було би соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у “Львів”
1k
Переглядів
ПоширитиТвітнути

Експівзахисник львівських “Карпат”, у якого понад сотня матчів у зелено-білій футболці, сьогодні на “Брутальному Футболі”. Дмитро Кльоц вкрай рідко дає інтерв’ю ЗМІ, але оскільки наш інтерв’юер Ігор Шевчук добре знайомий з Дімоном, то хавбек без проблем погодився поспілкуватися і розповісти чимало ексклюзивної інформації.

– Минулої середи відбулися чвертьфінальні поєдинки кубка України, дивився? 

– Звичайно, що дивився. Мав змогу переглянути трішки матч “Верес” – “Зоря”, бо в мене напередодні була гра, ще пізніше дивився “Агробізнес” – “Шахтар”. Можу сказати, що вболівав за “Верес”, хотів, щоб він пройшов далі у півфінал, але там, якщо я не помиляюся, не зарахували чистий гол у ворота “Зорі”, що було дуже прикро. Я думаю, що у “Вереса” все ще попереду, там хороша команда, якісний тренер, тому вважаю, що в них є велике майбутнє і сподіваюся, що вони вийдуть в УПЛ. Ну і як я зазначив раніше, то ще дивився “Агробізнес” із “Шахтарем”, якраз приїхав зі свого матчу і встиг на це кубкове протистояння. Вболівав, скажімо так, за Мозіля і Чижевського, бо з першим грав у одній команді, а Олександр Арсенійович мене тренував. На мою думку, те, що “Агробізнес” пройшов “Шахту”, стало справжньою сенсацією, бо не часто таке побачиш, коли команди з нижчих ліг України обігрують гранд. Тому так, це дійсно класно.

– Чижевський зараз виводить “Агробізнес” до півфіналу, проходячи “Шахту”, а ще півтора роки тому він виявився непотрібним “Карпатам”. Як ти тоді поставився до того, що забрали Арсенійовича і поставили Санжара?

– Я нічого не маю проти Санжара, абсолютно, тому що він теж дуже хороша людина і топовий тренер, але особисто для мене це було незрозуміло, бо Чижевський – легендарний гравець для УПЛ і особливо для “Карпат”. Це свій місцевий тренер, який знав, – на той час була молода команда – всіх молодих футболістів від “А” до “Я”, знав всі слабкі сторони гравців. Тобто, я вважаю, що він цей склад знав краще, ніж Санжар і міг з нього зліпити щось більше. Ми розпочали чемпіонат досить добре, продемонстрували непогану гру і з “Шахтарем”, і з “Динамо”. Зокрема взяли свої очки: на виїзді обіграли “Олімпік”, плюс, нічия з “Десною” на виїзді. Зараз усі бачать, на якому місці ця команда і який показує футбол, тому вважаю, що Чижевського забрали незаслужено. Це неправильно, це був провал в “Карпат” у той час.

– Чому в Санжара не вийшло у “Карпатах”?

– Ну не знаю, я ж тобі щойно говорив. Я думаю через те, що він не так добре знав гравців “Карпат”, як Чижевський, можливо, йому потрібно було більше часу для адаптації і так далі. Це взагалі залежить від усього, від того самого фарту, я не можу сказати, що Санжар поганий тренер, просто буває таке, що одному наставнику йде більш краще в якійсь команді з таким підбором футболістів, а комусь менше. Просто не пощастило трішки, чогось не вистачило, можливо, гравці його не до кінця розуміли.

– Для тебе Львів – це тільки “Карпати”, чи все-таки ще “Рух” та ФК “Львів”?

– Та ні, для мене Львів – це тільки “Карпати”. “Руху” треба буде ще, як мінімум, 50 років, щоб заслужити таке ім’я, яке мали “Карпати”. “Рух” – це така початкова команда. Я загалом сильно поважаю ту роботу, яку зробив Козловський і реально бажаю “Руху” всього найкращого, сподіваюсь, що ця команда буде розвиватися. Просто там дійсно президент вкладає, як і душу, так і гроші, та й взагалі самого себе, тому можу їм побажати тільки удачі. Але наразі для мене Львів – це тільки “Карпати”!

– Цієї зими ексгравець “Карпат” Іван Лобай, з яким ти ще грав, перейшов у ФК “Львів”. Ти зміг би вчинити так, як він?

– Мене запрошував ФК “Львів”, вони цікавились мною і Альваро, тим, що був зі мною в “Кешлі”. Він туди повернувся і також мене кликав, але я відразу сказав категорично, що ні.

Ті хлопці, що були раніше в “Карпатах”, також мене запрошували, але я сказав, що зіграв за львівські “Карпати” більше сотні матчів і як не як маю мінімальне ім’я, й відношення до цього клубу. Мені було б соромно дивитися вболівальникам в очі, якби я перейшов у ФК “Львів”, вважаю, що це було б неправильно. Тим паче, що минулий сезон за “Карпати” я догравав у якості капітана і мене б ніхто не зрозумів.

– Якби у тебе був вибір, де продовжити кар’єру: у “Русі” чи ФК “Львові”, щоб ти обрав?

– Якби стояв такий вибір, то продовжив би кар’єру звичайно в “Русі”. 

– Назви трійку найкращих тренерів, які у тебе були.  

– Негарно зараз називати когось гіршим, а когось кращим. Я просто хочу подякувати усім тренерам, які в мене були. Великий внесок у мене, як футболіста, зробив Роман Гнатів, це тренер академії “Карпат”, він мене взяв у команду, довірився, ставив мене капітаном, провів колосальну роботу, щоб я став на ноги, як починаючий футболіст. Згодом важливу роль у моєму житті зіграв Ігор Йовічевіч, який мене тренував у U-19, а пізніше довірився мені та дав шанс дебютувати в українській Прем’єр-лізі, за нього я зіграв досить багато матчів. Давай назвемо чотирьох тренерів, впишемо ще Морайша і Чижевського. Морайш, коли став головним тренером, повірив у мене і повернув мою впевненість, потихеньку мене підпускав і згодом взагалі не міняв, я за нього грав регулярно. Він з’явився у важкий період в “Карпатах” та оживив мою кар’єру. Ну і Чижевський також, це людина, яка багато чого зробила для “Карпат”, я його сильно поважаю. За нього грав матчі в дублі, чудова людина і тренер, який довірив мені капітанську пов’язку, для мене це багато що значить.

– Чому після України взагалі обрав Азербайджан?

–  Я не хотів їхати саме в Азербайджан, у мене було відразу чотири пропозиції з УПЛ, але я розумів, що вже понад сто матчів зіграв в УПЛ і мені просто хотілось вийти із зони комфорту, спробувати себе в якомусь закордонному чемпіонаті. Була пропозиція з “Кешлі”, вони зайняли третє місце і потрапили у кваліфікаційний раунд Ліги Європи. Мені було цікаво зіграти у єврокубках, бо виходило так, що я останні роки з “Карпатами” боровся тільки за виживання. Хотілося якихось нових, більш серйозніших завдань, спробувати себе на європейському рівні. Було цікаво поїхати у нову країну, ні разу ще не був у ролі легіонера, хотів спробувати, як це. Ще раз зазначу, що я хотів вийти із зони комфорту, поїхати до нової країни, у нове місто, команду та чемпіонат. Найбільше привабила Ліга Європи, для мене це було в пріоритеті, тому я зробив такий вибір.

– Ти родом з Рівного, в тебе не було пропозицій від “Вереса”?

– Я інколи заходжу і читаю коментарі, бачив, що вболівальники писали, щоб я повертався на Батьківщину, але тоді я хотів себе спробувати закордоном. 

– Якщо команда вийде в УПЛ, то хотів би за них зіграти? 

– Так, звичайно, якщо буде така пропозиція. Якщо домовимось, то чому б і ні? Це моє рідне місто і якби команда грала в УПЛ, то мені було б цікаво виступати за “Верес”. На стадіон би приходило багато знайомих, близьких і рідних, цього мені не вистачало багато років. Адже я сам з Рівного і виступав за “Карпати”, для мене це було б цікаво, тоді моя сім’я змогла б частіше приходити на матчі та вболівати за мене.

– Порівняй український та азербайджанський футбол: манера, стиль, тактика? 

–  Я можу сказати, що мені сподобалось в Азербайджані те, що ніхто не б’є м’яч вперед, тут кожна команда намагається грати низом, виходити через короткий пас, думати на футбольному полі. Футбол жорсткий, як в Україні, ніхто не забирає ноги. Єдиний мінус цього чемпіонату – те, що тут лише вісім команд і тут не два кола, а чотири.

– Ти говорив, що втратив стимул грати в Україні, бо вже зіграв понад сто матчів, що може тебе повернути на Батьківщину? 

– Коли я востаннє давав інтерв’ю, а це було вже давненько, то один журналіст мене або неправильно зрозумів, або не так почув. Не знаю, чому він так написав, але я не говорив таких гучних слів, що не хочу грати в Україні і так далі. Я поважаю український чемпіонат, він є досить сильним, я просто сказав, що хотів змінити обстановку, поїхати десь за кордон, спробувати себе в іншій лізі та я ніяк не говорив, що український чемпіонат якийсь не такий і він за якийсь чемпіонат слабший чи сильніший. У нас дійсно сильна ліга, а я просто хотів спробувати свої сили десь в іншій країні. Я залюбки б зараз повернувся в Україну та теж із задоволенням би поїхав у інший чемпіонат, щоб спробувати зіграти там, бо це завжди цікаво. Ось, тобі даю зараз інтерв’ю через те, що ми знайомі та я довіряю тобі, а так то, я не дуже люблю розмовляти з журналістами. 

– За пів року, проведених в Азербайджані, що ти встиг дізнатись про цю країну? 

– Я можу сказати, що мене дуже вразило те, які тут добрі люди, як мене зустріли в “Кешлі” та “Сабасі”. Хлопці дуже добре прийняли, персонал, тренери, абсолютно всі. Немає такого, що ти приходиш новеньким, легіонер, з тобою місяць ніхто не говорить, десь там вставляють на тренуваннях, намагаються тебе зламати, бо ти прийшов на чужу позицію і так далі. Ні, тут такого немає. Мене нормально прийняли, що там, що тут, я реально відчув себе своїм і мені знадобилося лише два тижні адаптації. Це великий плюс.

– Ти не часто спілкуєшся з пресою, за рік моєї роботи в “Карпатах” ти мені дав коментар лише кілька разів. Чому так, що не любиш багато говорити?

– Так, не люблю багато говорити, люблю говорити на футбольному полі своєю грою. Моє діло грати футбол, а не роздавати інтерв’ю.

– Які загалом ЗМІ читаєш, звідки дізнаєшся новини? 

– Я підписаний в Інстаграмі на деякі пабліки, зокрема на “Брутальний Футбол”, у вас досить багато новин, щодня можу зайти і дізнатись для себе щось нове й актуальне.

– Ти підписник “Брутального Футболу”, як тобі наше нове шоу на ютубі, бачив?

– Ні, ще не бачив, але обов’язково подивлюсь. 

– Що взагалі дивишся на ютубі? 

– Я не можу сказати, що на ютубі проводжу багато часу. Зазвичай віддаю перевагу перегляду якомусь футболу, щодня дивлюсь матчі з різних ліг. Кожного дня намагаюсь дивитись два-три матчі. 

– Як тобі серіал, який робить Діма Поворознюк про команду з твого рідного міста? 

– Я дивлюсь цей серіал про “Верес”, бо ця команда мені близька до серця, насамперед я вихованець цього клубу, перебував там до 13 років. Це моє місто, теж рідна команда, я за них щиро вболіваю і дуже хотів би, щоб “Верес” вийшов до Прем’єр-ліги, бо Рівне заслуговує на це.

– Традиція БФ: розкажи брутальний анекдот або історію.

– Я можу розповісти один момент з дитинства, але це більше показовий урок. Навіть не так, як для дітей, а як для батьків. Була у мене ситуація в дитинстві: мені було десь років 11, плюс-мінус, тоді якраз грав у “Вересі”. Тоді вийшли бутси “Nike Mercurial”, я їх дуже хотів, а вони коштували 860 гривень. Пам’ятаю, що тоді це була вся зарплата моєї мами і я дитиною їх хотів, просив у неї. Я ще тоді був малим і не розумів, яка в неї зарплатня, просто хотів, а вона, як любляча мама, дала мені гроші. Я поїхав у магазин, одягнув їх і ходив півгодини, милувався ними у дзеркалі, дуже мені подобались, але шкода маминих грошей, бо розумію, що я не з сім’ї мільйонерів. Загалом я вирішив їх не купляти, пошкодував гроші, поїхав до себе на район, гуляти в парк, повертаюсь додому, піднімаюсь під гірку, чіпаю себе по кишенях і розумію, що гроші загубив. Дзвоню мамі, а я тоді ще заїкався, ну і кажу: “Мам..мам”, не можу слова зв’язати. Вона до мене: “Сину, сину, що сталось?”. Ну я кажу, що загубив гроші, а мама каже: “Та й…б твою мать, я думала, що з тобою щось сталось, я тобі дам гроші на нові”.

В мене цей епізод заклався в голові на все життя і коли я приїжджаю додому, до мами, то завжди намагаюсь бути з квітами і дякую їй за цей показовий момент. Це реально так, бо є батьки, які б обматюкали своїх дітей і сказали, мовляв, що будеш грати в кедах, а тут вона реально переживала, що зі мною щось сталось. Гроші – це, по суті, папірці, а мама мене настільки любить, що сказала, що дасть гроші на нові і так далі. Бажаю усім батькам, щоб вони у таких ситуаціях ставились до своїх дітей так, як поставилась моя мама до мене і вони обов’язково у майбутньому вам віддячять.

ПоширитиТвітнути
Ігор Шевчук

Ігор Шевчук

Найбрутальніший футбольний інтерв’юер України. Родом з мальовничого міста Червоноград. Щирий фанат "Карпат" і сильний хейтер ФК "Львів".

Схожі Пости

Ярослава Ракицького “примазують” до збірної України. Він зайвий, причому не через російський бекґраунд
Статті

Ярослава Ракицького “примазують” до збірної України. Він зайвий, причому не через російський бекґраунд

Квітень 6, 2022
Посередній у Києві, прославлений за океаном. Як поживає Мілош Нінкович
Статті

Посередній у Києві, прославлений за океаном. Як поживає Мілош Нінкович

Лютий 21, 2022
Справжні дияволи. Мейсон Ґрінвуд та інші зірки МЮ, які вляпалися у скандали з перчинкою
Статті

Справжні дияволи. Мейсон Ґрінвуд та інші зірки МЮ, які вляпалися у скандали з перчинкою

Лютий 11, 2022
Не “Маріуполь”. Як українці “Шахтаря” грали в забугорних орендах і що з того вийшло
Статті

Не “Маріуполь”. Як українці “Шахтаря” грали в забугорних орендах і що з того вийшло

Лютий 7, 2022
Наступне
Український слід, титули Ліги чемпіонів і герой FIFA 07. Куди поїхав Борис Тащі?

Український слід, титули Ліги чемпіонів і герой FIFA 07. Куди поїхав Борис Тащі?

No Content Available

Останні коментарі

powered by CACKLE
Брутальний футбол

Брутальний футбол - про футбол відверто і з гумором

Ми в мережах

Теґи

"Аякс" Амстердам "Ворскла" Полтава "Десна" Чернігів "Динамо" Київ "Зеніт" Санкт-Петербург "Леґія" Варшава "Манчестер Юнайтед" "Шахтар" Донецьк Іван Петряк Ігор Коломойський Ігор Харатін Андрій Борячук Андрій Тотовицький Артем Мілевський Бернард Богдан Бутко В'ячеслав Чурко В Україні Валерій Бондаренко Владислав Кулач Владлен Юрченко Давід Нерес Едуард Соболь За бугром Ліга Європи Ліга чемпіонів Мілош Нінкович Олександр Алієв Олександр Воловик Олександр Зубков Олександр Караваєв Олексій Бєлік Пилип Будківський Руслан Маліновський Сергій Болбат Тайсон Ярослав Ракицький

© 2012 – Брутальний футбол

  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
Немає результатів
Переглянути всі результати
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
  • Фентезі-ліга

© 2020 Брутальний футбол

Ввійдіть в свій аккаунт

Забули пароль?

Заповніть поля для реєстрації

Всі поля обов'язкові Ввійти

Відновити пароль

Введіть ваш e-mail для відновлення паролю

Ввійти