Чемпіонат Європи завершений, “Брутальний Футбол” повертається у звичне русло роботи. Сьогодні в гостях нашої редакції – Євген Цимбалюк. Футболіст прокоментував зникнення “Олімпіка”, зв’язок з чернігівською “Десною”, шокуючу травму та підсумував результати Євро-2020.
– Привіт! Як ти, чим зараз займаєшся?
– Привіт! Я добре, все нормально. Зараз у Чернігові, відновлююсь.
– Зараз ходять чутки, що ти можеш перейти у “Десну”. На скільки відсотків це правда?
– Так, я в Чернігові, тренуюся. Тиждень тому мені набрав директор “Олімпіка”, сказав, що навіщо мені вдома сидіти, поки було незрозуміло, що з клубом. Він домовився з директором “Десни”, я з ним переговорив. Вони мені набрали, сказали, щоб я приїжджав, тренувався, там дуже багато хороших апаратів для відновлення. Був такий вибір: сидіти та чекати, що буде з “Олімпіком” або поїхати в Чернігів тренуватися, лікуватися. Тому я тут, це правда. Є вірогідність, що ви мене побачите у складі “Десни”, є такий варіант.
– “Десна” може припинити своє існування. Тебе не лякає цей факт?
– Не лякає, тому що це неправда, “Десна” буде. Є якісь внутрішні проблеми в клубу, але вони вирішуються. Тренер розмовляв із президентом і він сказав, що “Десна” залишається і буде грати в УПЛ.
– Якщо не в “Десні”, то де ти продовжиш кар’єру?
– Насправді у мене не було ніяких пропозицій, я весь час вдома, лікувався і мені, як тільки набрали, то наступного дня виїхав, інших пропозицій немає. Думаю, що “Десна” – це подарунок.
– Якби в тебе була можливість поїхати у якийсь європейський клуб, який би обрав?
– Важко зараз говорити, не те становище, щоб обирати. Зараз хочеться здоров’я налагодити, а там вже про щось мріяти. Хочеться повернутися на той рівень, який в мене був до травми, щоб я був здоровий. Тому якось не можу відповісти на це питання.
– “Олімпік” припинив своє існування. Ти був у структурі клубу з 2009-го року. Коли ти зрозумів, що клубу не буде?
– Чесно кажучи, то вірив до останнього, що буде. Але, коли нас мали зібрати 14 червня і цього не зробили, – пішли перенесення, один тиждень, другий, – напевно, тоді такі думки були. Я думав, що все буде нормально, ніяких чуток у команді не було, що клуб припинить своє існування. Згодом пішли перенесення, дуже багато різних розмов, тому вже хотілося конкретики.
– Які основні причини припинення існування “Олімпіка”?
– Це, напевно, не до мене питання, швидше до президента. Можливо, вплинув останній результат, був важкий період, ось цих пів року. Команда боролася, дискваліфікація, у президента все накопичилося. Все навалилося, був важкий момент.
– Чи була зустріч команди з президентом? Коли ти востаннє спілкувався з Гельзіним?
– Ні, зустрічі не було. В нас у пів команди контракти завершились, а ті, хто на контракті, – багато легіонерів, – їх взагалі в Україні не було. Я ось вчора приїхав, підписав документи, що немає ніяких претензій до клубу. Востаннє спілкувався ще перед операцією, коли в мене була травма.
– “Олімпік” вже припинив своє існування, “Десна” також може. “Рух” виступив із заявою, де сказано, що якщо клубу не дадуть грати домашні матчі на стадіоні “Україна”, то він теж зникне. Що робиться з українським футболом?
– Я не знаю, якщо чесно. За “Рух”, ці всі чутки; також ось в Чернігові говорять, що стадіон не дають, кажуть, що його хочуть не допустити. Я просто не розумію федерацію. Вони хочуть наступного року ще більше команд. Куди більше? Ви хоча б з цими розберіться. Як не давати стадіони?
Тут і без цього команди ледве тримаються, вони ще не допускають, ніби не назустріч йдуть, а тільки гірше роблять. Я не знаю, що вони хочуть цим добитися. Мені, наприклад, говорили, що може бути таке, що “Десна” буде приймати на “Лобановського”. Що це? Важко це все говорити, чим вони там займаються. Зате вони жіночий дубль придумали – “молодці”, це, звісно, ідея “хороша”.
– Як думаєш, хто з клубів УПЛ ще може завершити свої виступи?
– Я надіюсь, що ніхто, не хотілося б. Важко сказати, я ж не знаю, що твориться в клубах. Якщо федерація “постарається”, то, звісно, що ще хтось може, як “Рух”, наприклад.
– Деколи складається враження, що УАФ і УПЛ займаються фігнею замість того, щоб робити реально корисні справи. Тобі так не здається?
– Що тут скажеш? Просто вони мають допомагати командам, а не вбивати і знищувати, накладати якісь “санкції” на клуби. Хотілося б, щоб вони допомагали, а не ось це: стадіони не допускали, чи ще їм щось не подобається.
– 28 лютого ти отримав травму в матчі проти “Минаю”. Як ти себе зараз почуваєш?
– Я вже давно бігаю, кілька місяців, з минулого вівторка почав тренуватися з м’ячем. Звісно, що хотілося кращого: я ось вчора робив УЗД ноги, то лікар сказав, що стан хороший, стосовно того, що минуло чотири місяці. Все йде за планом, треба додавати процедури. Відновлення продовжується, але я водночас тренуюся, це все поєдную.
– На твою думку, хто винен у твоїй травмі? Ваня Зотько вважає, що арбітр.
– (Сміється – прим.) Та ні, так склалося, така ситуація. Мені здається, що я можливо фізично був не готовим, я ні до кого не маю претензій, хіба що трішки до себе. Гра була на нервах, напружена, якось так склалося. Значить, так треба було, нікого не звинувачую, це точно. А у Вані це були просто нерви.
– Гельзін говорив, що клуб візьме на себе всі витрати по твоєму лікуванню. “Олімпік” тобі фінансово допоміг?
– Так, все оплатили – операцію, відновлення. У цьому плані так, допомогли. Операція коштувала десь 65-70 тисяч гривень. Там просто деталі, в мене ж пластина стоїть. Багато деталей, вони немало коштують.
– Розкажи, як проходила твоя реабілітація.
– Спочатку, коли ти потихеньку починаєш, нога просто зацементована. Розминаєш її, маленькими кроками. Спочатку все було нормально, емоційно терпимо, а потім –вправи, просто шалені, по тисячу разів. Весь час це робиш, я був у Сергія Валерійовича Дереповського, у нього відновлювався. Я до нього приїжджав о 8-й ранку і був до 3-ї години дня. Шукаєш у собі сили, тому що треба, треба, треба. Потрібно пройти ці неприємні відчуття, просто працюєш, шукаєш у собі сили, нелегка ця вся справа. Команда була поруч, усі підтримували, хлопці цікавились.
– Завершилось Євро-2020. Оціни турнір за десятибальною шкалою.
– Звісно, хотілося, щоб Франція виступила краще, німці – теж. Україна добре зіграла. Нехай буде дев’ятка з десяти. У Франції була хороша банда, вболівав за них, але звичайно, насамперед підтримував збірну України. У фіналі вболівав за Італію. Вони пропустили та зуміли відігратись, молодці, дуже сподобались.
Англійці здивували своєю слабкою грою, забили перші, а так прокинулися у другому овертаймі, коли італійці сіли. Італія переграла їх по ділу, навіть під час серії пенальті. Фортуна була на їхньому боці.
– Україну хочеться хвалити чи критикувати?
– Ні-ні, тільки хвалити, пацани – молодці! Після того, як програли, зібрались, слава Богу, вийшли і довели, скільки критики на них посипалося. Вони молодці!
– Хто з гравців збірної України найбільше розчарував на Євро?
– Ой, я не хочу про це говорити (сміється – прим.). Скажу, що засмучений тим, що не грав Саня Зубков. Ми з ним знайомі, колись грали разом. Засмучений, що він у першому матчі отримав травму. Я впевнений, що він показав би себе тільки з найкращого боку.
– Ти вболівав за збірну Росії на Євро чи проти них?
– Я не симпатизував збірній Росії.
– Як оціниш роботу арбітрів на Євро? Який епізод був найбільш спірний?
– Напевно, всі обговорюють Стерлінґа, але судді давали грати завжди. Нормально відсудили, добре. Єдиний момент зі Стерлінґом: завжди дивились VAR, а тут так вирішили. Пенальті, напевно, не було, більше ні, ніж так.
– Який матч сподобався найбільше?
– Іспанія-Хорватія, 3:3 у основний час і в овертаймі результат 5:3, дуже сподобався матч.
– За яку команду потрібно грати, щоб бути постійним гравцем збірної України?
– За словами головного тренера, потрібно, щоб команда була з Європи, футболіст –сильний. Якщо з України, то це “Шахтар” або “Динамо”. Навіть незрозуміло, чому із “Зорі” не викликали хлопців, але це не моя справа. Там є кому вибирати, там же не звичайні люди сидять, а спеціально навчені.
– Традиція БФ: розкажи брутальний анекдот або історію.
– Анекдоти не знаю. Історія… Та ось навіть те, що я отримав травму. Потім клуб розпався, я боявся, кому потрібен, якщо дивитися реалістично. І ось так просто, подарунок долі, Всевишнього. Все, що не робиться, то на краще. Я зараз у “Десні”, тут хороші умови, команда, за останній час не міг би подумати, що буду в цьому клубі. Не знаю, що б було, якби я був здоровий і так далі. Сподіваюсь, що до початку сезону підпишу контракт із “Десною”.
