Сьогодні до “Брутального Футболу” в гості завітав Іван Зотько (9 липня 1996, Чуднів. Житомирська область), чий недавній трансфер добряче “струсанув” українське інформаційне поле. Іван знайшов декілька хвилин у щільному графіку, аби поспілкуватись з Василем Максимівом і відповісти на наші запитання
– Привіт молодому футбольному українському поколінню. Як себе почуваєш? Як настрій?
– Привіт. Все добре.
– Недавно відбулось Євро-2016. За кого ще уболівав, крім збірної України?
– Уболівав за Францію. Тому що у них дуже хороший підбір виконавців.
– “Металіст”. Що можеш сказати про ситуацію за останній рік? З тобою розрахувались до кінця?
– Можу сказати тільки одне, що керівники ‘Металіста” просто наплювали на нас. І грошей я не бачив, зовсім. Не розрахувалися. Добре, що документи без проблем забрав.
– Ну а як це відбувалось? Яку причину вам пояснювали кожного місяця?
– Нам ніхто нічого не пояснював, просто говорили: “завтра”, “завтра”, “завтра”, “завтра”, “завтра”, і так це “завжди” тягнеться дотепер.
– Не будемо про погане, давай про хороше – як ти забивав супергол “Чорноморцю”. Бив чи давав подачу?
– Мабуть, всі вже знають, що подавав.
– Хто твій кумир?
. – Немає кумира.
– Кому б ти віддав ЗМ-2016?
– Мабуть, справедливіше за все буде Роналду. Він виграв все що можна у цьому році.
– Чи є у тебе прізвисько на футбольному полі? Якщо так, то скажи чому тебе так назвали.
– Так, є. Зотя мене називають – це через прізвище.
– Як так сталось, що ти опинився у “Валенсії”?
– Я знав це ще в чемпіонаті, але не знав, що до чого. Вийшло все, як вийшло, і я дуже радий.
– Як тобі менталітет Іспанії? Чи все подобається?
– Цю атмосферу словами не передати.
– За який клуб у дитинстві хотів виступати?
– За “Шахтар”. Я був там на оглядинах, але мене не взяли. Десь років вісім тому.
– У “Валенсії” тебе одразу перевели до 2-ї команди чи було тренування і з основною командою?
– Я сюди приїхав і побачив, що тут дуже бережно відносяться до футболістів. І поки мені не дали статус вільного агента, то я навіть не тренувався. А в цей час перша команда полетіла в Нідерланди і не було можливості з ними потренуватись.
– Якими були перші слова представників “Валенсії”, коли тебе зустрічали?
– Bienvenida – Ласкаво просимо.
– Ти провів вже дванадцять матчів за молодіжну збірну України U-18 та U-19. Вже, мабуть, знайомий зі Шведом, який виступає також тут, але за “Севілью”? Він тобі вже щось писав, може привітав?
– Ні. Ми з ним ще не спілкувались.
– Тобі всього двадцять, і все ще попереду. Особисто я хочу тобі побажати дуже великого кар’єрного зросту. Успіхів тобі, друже.
– Дуже вдячний.
– На цьому завершуємо, тому що мені шість хвилин тому стукнуло 21!
– Вітаю з Днем народження (сміється)
