Колишній форвард донецького «Металурга» Олександр Олексієнко розповів Роману Бебеху купу дико веселих історій про свій колишній клуб. Про це пише сайт MatchDay. А “БФ” просто не може оминути подібну в’юху увагою!
Про найякравішого легіонера, який підробляв барменом на пляжі.
На жаль, не знаю, як його звуть, але історію пам’ятаю. Приїжджаємо в аеропорт, а нам по ходу справи вже людей на перегляд привозили. Дивимося, йде хлопець темношкірий: незрозумілий піджак, думали, бомж. Одягнений, як Брондуков у фільмі «Афоня». Він – раз, і до нас в автобус заходить. Штани довгі до підлоги, авосечка і кілограмів 10 зайвого. Його Мендоса з Яя Туре до себе підкликали спілкуватися. На тренуванні він завжди грав у нападі. Забивав все що можна. Багато людей на перегляд привозили, вони бігали, старалися, а цей забивний. На тренування їдемо, спокійно в автобусі. І тут Мендоса падає в прохід автобуса, тримається за живіт і починає панічно сміятися. Ми всі відразу запитали, що сталося. Потім він їх діалог розповів. Цей хлопець у Андерса запитав, де він грав до «Металурга». Мендоса відповів, що в «Брюґґе», і перепитав його. А той сказав, що півроку не грав і був барменом на пляжі. Тільки після роботи на пляжі грав.
Про “золотого” Яя Туре.
Його привезли в «Металург» зовсім юним. Пам’ятаю, як він грав на довгому кроці, з перекатами. Людина виділялася. Але його няньчили реально. Керівники дуже за нього переживали. Багато чого йому дозволяли. Було видно, що футболіст хороший. Він нам говорив, що його брат в лондонському «Арсеналі» грає, і «Металург» для нього – «перебитися», час провести. Він, по-моєму, до «Металурга» навіть їздив на перегляд у лондонський «Арсенал».
Про “#уй” і Деметрадзе.
Дуже хорошим хлопцем був Жора Деметрадзе. Голландці були тренерами, Демі заходить на сніданок, всі сонні. Він як вигукну: «# уй!» І пауза. Всі на нього дивляться, а він продовжив: «# уй морган!». Це по-голландськи «доброго ранку».
Про модного Чутанга, Донецьк 2000-х і джинси.
Від нього Донецьк був шокований. Це перша людина в місті, яка почала ходити в кафе «Міленіум» з маленькою собакою в руках. У нього був маленький йоркшир. Уявіть собі, Донецьк, початок 2000-х, і заходить в кафе в центрі міста темношкірий хлопець з собакою в руках, у вухах діаманти. Мені розповідали, як Чутанг прийшов купувати джинси в магазин. Тоді ще не було в моді потерті джинси. Чутанг купив собі джинси, тут же в магазині впав на підлогу і почав джинси терти об плитку. Продавець злякався, запитав, що той творить, адже плитка була по 1000 доларів за метр квадратний. Йому кричать: «Хлопчина, ти що робиш! Ти таку плитку ніде не купиш!». Чутанг просто відповів, що зараз мода на потерті джинси.
І про наболівше – про теперішній стан “Металурга”.
Я в Фейсбуці про це писав. Боляче, але з іншого боку я їх розумію. Спонсор команди – «Індустріальний союз Донбасу» – має російське коріння. Хто це буде фінансувати? Я чув, що Олегу Артушевічу Мкртчану важко одному. Якщо є гроші, то потрібно було обрізати бюджет, вийти на рівень витрат в рази менше. Плюс федерація в нинішній ситуації повинна допомагати. Не потрібно гроші їм давати, зробіть їм умови для тренувань за пільговими тарифами. На тому ж «Баннікова». Не 5 тисяч гривень за тренування, а зробіть по 500 гривень. Для того, . щоб команди не пропадали.
