Футболіст ковалівського “Колоса” В’ячеслав Чурко прийшов на розмову до Ігоря Шевчука. Перед новим сезоном в УПЛ Чурко завітав на “Брутальний Футбол” і поспілкувався з нашим інтерв’юером на різні цікаві теми. Ексгравець донецького “Шахтаря” відверто про Лігу Конференцій, про трансфер Дениса Антюха, коли Де Дзербі виграє УПЛ із “Шахтарем” і відповів на провокативне запитання – чи перейшов би В’ячеслав Чурко у київське “Динамо”.
– Як оціниш підготовку “Колоса” до нового сезону?
– Важка підготовка. Давно не було таких навантажень. Востаннє таке ще було, коли я працював з Павловим. Ми зараз дуже сильно попрацювали. Останні п’ять років я таких навантажень не відчував. По собі можу сказати, що в мене була травма, але зараз ніби у непоганому стані. Сподіваюсь, що до чемпіонату підійдемо сильніші, ніж ми є зараз. Свою форму напевно оцінюю на 70-80%.
– Проти кого на зборах було грати найважче?
– Напевно, проти “Поділля”, ми їм програли 2:3. Хороша та організована команда, добре контролює м’яч. Фізично було важко, відчував по собі, спека.
– “Колос” незабаром стартує в Лізі Конференцій. Що очікуєш від цього турніру?
– Будемо намагатися дійти якомога далі. Пройти першого суперника, зрозуміти, що за турнір, чим далі дійдемо, тим краще. Це третій за силою турнір після ЛЧ і ЛЄ, тут будуть хороші команди, новий турнір, який я думаю, що буде на якісному рівні.
– У третьому раунді “Колос” може отримати в суперники такі команди, як “Базель” та “Копенгаген”. Донедавна ці команди грали в Лізі Чемпіонів. Не боїшся таких грізних опонентів?
– Я думаю: чого боятися? Треба виходити та грати. Був час, коли в “Маріуполі” грав проти “АЗ” і “Бордо”, думаю, що ці команди були не гірші. Виходили та грали на рівних. Я вважаю, що зараз усі клуби грають добре у футбол і не думаю, що буде велика різниця між “Копенгагеном” і “Колосом”. Сподіваюсь, що не буде різниці та ми будемо готові до цих матчів.
– Також у Лізі Конференцій гратимуть “Рома” і “Тоттенгем”. З ким з них хотів би зіграти?
– Напевно більше з “Ромою”. Був час, коли я грав у ІталіЇ, відчув, як там. Було би цікаво спробувати, часто порівнював “Колос” з командою “Фрозіноне”, у якій я був. Думаю, що “Колос” сильніший та було би цікаво себе перевірити з командою Серії А.
– 24 липня у суботу “Колос” стартує в УПЛ виїзним матчем проти “Вереса”. Що ти знаєш про цю команду?
– Я знаю, що ця команда дуже добре себе проявила у Першій лізі. Там багато футболістів, які були до цього в УПЛ. Знаю, що Вірт – хороший тренер і вони грають класний футбол, контроль м’яча. Я розумію, що 1 тур в УПЛ для них, як ковток повітря, вони прийдуть і будуть доказувати з першого туру. Стартові матчі будуть грати на емоціях і, напевно, у них все буде виходити, але сподіваюсь, що проти нас – ні. Хочемо добути очки, але буде дуже важкий матч у будь-якому випадку.
– Дивився серіал “Футболіст” на ютубі? Як тобі?
– Ні, не дивився. Багато разів натикався, оскільки схожі програми дивлюся, які пов’язані з футболом, але саме цей проєкт я не дивився.
– “Динамо” підписало ексгравця “Колоса” Дениса Антюха. Що скажеш про цей трансфер?
– Я можу тільки привітати Антюха і “Динамо” з цим підписанням. Денис – молодець, поїхав, закріпився у дуже сильному клубі та бажаю йому успіхів. Його сильні сторони – швидкість, витривалість і удар із двох ніг.
– Як думаєш, Антюх зможе заграти в “Динамо”?
– Я думаю, що зможе, якщо його взяв такий тренер, як Луческу. Він просто так людей не бере, для кількості. Не знаю, чи Антюх буде основним гравцем, там сильні футболісти на його позиції, але просто так його точно не взяли, все залежить від нього.
– Якби тобі коли-небудь надійшла пропозиція з “Динамо”, ти би погодився на неї?
– Так, я погодився би.
– Наскільки я розумію, то з 1 липня цього року ти став повноцінним гравцем “Колоса” і більше не належиш “Шахтарю”. Чому виріш ив розірвати контракт з донеччанами?
– Я не розірвав. Перед орендою у “Колос” в мене пів року залишалось у “Шахтарі”. Я пішов у оренду, а “Колос” розумів, що я буду вільним агентом через 6 місяців і сказав, що готовий мене взяти, якщо після того, як завершиться контракт із “Шахтарем” автоматично у нас продовжиться контракт на рік із “Колосом”.
Коли у мене був ще рік до завершення контракту із “Шахтарем”, то у мене була пропозиція з Польщі. Вони готові були дати гроші, місяць велися перемовини, “Шахтар” почав пропонувати свої умови, а поляки сказали, що їм не підходить. У результаті я мав поїхати у “Маріуполь”, але не поїхав, а залишився в дублі. Я сказав, що більше не хочу там грати. Не через те, що клуб поганий, там важка ситуація в місті, багато часу там провів, хотів якийсь новий виклик, перейти кудись.
Після того, як ти місяць чекаєш перемовин з Польщею і тобі кажуть, що майже все вирішили, а потім не проходить і кажуть їхати в “Маріуполь”, то якось не хотілося. Тому залишився у дублі, а взимку перейшов у “Колос”. Пропозиція була з польського клубу – “Шльонськ Вроцлав”.
– Які ще були пропозиції, окрім “Колоса”?
– Була “Зоря”, телефонував Вася Кобін, був інтерес із “Ворскли”. Було нормально, три-чотири клуби з України.
– Як думаєш,скільки сезонів Де Дзербі знадобиться на те, щоб виграти УПЛ?
– Оскільки вони підсилились, стільки грошей витратили, тож якщо вони зараз не виграють чемпіонство, то мені аж страшно уявити, що там буде. Я думаю, що цього року вони мають вигравати з таким підсиленням. Дивився матчі “Сассуоло”, як вони грали проти лідерів за Де Дзербі. Також зараз дивився матчі “Шахтаря” на зборах, відмітив для себе, що він змінив.
Вважаю, що “Шахтар” у цьому році виграє УПЛ. Перше, що змінилося за Де Дзербі у “Шахтарі”, те, що я побачив – це флангові захисники залишаються на своїх позиціях. За Луческу, Фонсеки, Каштру крайні захисники підіймались високо. Наразі на зборах, як “Шахтар” грав, то вони залишались на своїх місцях. Дуже рідко ходять вперед, більше дивляться, щоб не пропустити контратаку.
– Ти з 2012 року ходив по орендах у різні клуби. Наскільки це важко психологічно та фізично?
– Було важко, тому що ти не належиш клубу. Ось коли я переїхав до Угорщини, там пограв, ніби себе добре проявив і переїхав у Італію. Там я зустрічався з таким, що є в клубі футболісти та на них розраховують, а люди беруться в оренду та стають гравцями запасу. Тобто, не дай Боже, щоб футболіст свого клубу отримав травму. Тоді буде грати орендований, але він може бути краще за свого гравця, однак грати не буде. Тому що вони виховують своїх футболістів і розраховують отримати гроші за них. Орендований – це суто заміна для свого гравця. Ось така практика була, те, що я бачив, це було в Італії. Тому важко, коли тебе хочуть купити, вони звертаються в “Шахтар”, а “Шахтар” відмовляє і клуб розуміє, що вони не будуть на тебе розраховувати, нічого з тебе не зароблять. Важко ось так у Європі закріпитися, тобі потрібен постійний контракт. В Україні простіше, якщо беруть в оренду, то вони розуміють, що цей футболіст має підсилити тебе і допомогти вирішенню завдань.
– Ти був у структурі “Шахтаря” разом із Владом Вакулою. Зараз Вакула перейшов у “Ворсклу”. Як думаєш, він нарешті зможе розкрити свій потенціал?
– Я скажу, що Вакула дуже сильний індивідуально футболіст. Він дуже швидкий гравець, у “Маріуполі” показував, що він вміє робити і я думаю, якщо у “Ворсклі” буде гарне ставлення до нього, буде відчувати. Для нього це важливо у психологічному плані: Влад футболіст хорошого рівня та я вважаю, що він покаже себе.
– Чому молоді футболісти люблять випити, покуражити і так далі?
– Це складне питання, я скажу, що не всі. Зараз особливо такого немає, що молоді люблять випити. В наш час у “Маріуполі” я вже вважався більш середнім гравцем за віком, то до нас приходило багато молодих і у нас будь-яке свято, то “кока-кола”, компот або лимонад. Зараз рідко ти побачиш молодого футболіста, який п’є алкоголь.
Можливо, є такі, але це від того, що потрапляють у хороші клуби, дають їм грошей у десять разів більше та може трішки голова закрутитися. А взагалі у наш час такого особливо вже немає.
– Коли тобі було 18-22 роки, який стиль життя ти вів?
– Я одружився в 20 років і дитина з’явилась, тому мені не до цього було. Я завжди відпочивав з головою, не ходив у якісь запої чи щось подібне. Намагався ставитись професійно.
– Хто найталановитіший футболіст “Шахтаря” наразі?
– Якщо брати з українських, то для мене найкращий наразі Коля Матвієнко, а з перспективних – Судаков. Я бачу, що він може стати дуже сильним футболістом. Якщо брати загалом усіх гравців із “Шахтаря” і бразильців зокрема, то для мене найкращим був Ісмаїлі до травми, а найталановитіший – Додо.
– Як ти ставишся до критики?
– Якщо критика по ділу, то цілком нормально, я повністю погоджуюсь з людьми. Коли я не згоден, то можу сказати свою думку та пояснити чому. Завжди людина має пояснити, чому так вважає, обгрунтувати свою думку.
– Ти був у оренді в “Академії Пушкаша”. Що тобі найбільше запам’яталось?
– Напевно, що відношення. Там кожен хоче, щоб усі добилися якихось висот. Люди просто живуть цим, футболом, відношенням до футболістів, для них це дуже важливо.
– Також ти грав за “Фрозіноне” в Італії. Не хотів залишитись на Аппенінах?
– На той час, коли я йшов з Італії, то наскільки знав, писали в газетах, що був інтерес від двох команд Серії В. Але з моїм агентом тоді ніхто не зв’язувався і я повинен був поїхати. Якби я грав тоді в Італії, а я вважаю, що заслуговував на це, то міг би себе проявити.
Вийшло так і мені довелося звідти поїхати. У майбутньому, думаю, що хотілося б ще зіграти в Італії. Там було дуже атмосферно. Не знаю, чи буде такий рівень футболу в Україні, як там. Коли ти йдеш вулицею, а з тобою люди фотографуються, у ресторані за тебе платять, у магазині отримуєш якусь знижку. Відношення людей, ти відчуваєш себе якоюсь особистістю, напевно. Ти приїхав у перший день, а тебе люди впізнають.
– Де ти бачиш себе через 5 років?
– Планую ще грати, надіюсь на це. Хоча так далеко забігати не можна. Але якщо травм не буде, то хотілося би грати ще. Наразі я себе бачу в Україні, у мене дитина йде в школу, якщо буде якась хороша пропозиція з Європи, то звісно, буду думати.
– Ти сам із Ужгорода. Не хотів би завершити свою кар’єру саме на Закарпатті?
– Все можливо. Наразі я не думаю про завершення кар’єри, але все може бути.
– Розкажи плюси і мінуси життя на Закарпатті.
– Насамперд, це повітря, зовсім інше. Якщо порівнювати з Києвом, то туди, напевно, краще їхати, коли ти вже завершив кар’єру, бо там більш спокійне життя. Зараз там, напевно, нуднувато, маленьке місто, всі один одного знають. У Києві більш цікавіше, місця, куди можна вийти.
– Традиція БФ: розкажи брутальний анекдот або історію.
– У мене є одна історія, коли ми поїхали на турнір, – це було U-16 чи U-15 з “Шахтарем”, – у Тирасполь в Молдову. Там у манежі щороку турніри проводили. Я тоді, пам’ятаю, купив нові бутси, такі, як у Роналду, були “R9” “скорпіони”, “найки”. Віддав за них усі батьківські гроші.
Поїхали ми на турнір, виїхали о 8-ій вечора, а приїхали під ранок. Виходимо з автобуса, я йду за валізою, а її немає. Вже усі розібрали та я бачу, що він порожній, моїх речей немає. Підійшов до водія, запитав, де моя валіза, а він каже, що не знає. Ми їхали та десь біля Маріуполя водій побачив, що у нас відкрився багажник і він не знав, скільки часу ми їхали з відкритим багажником. Тільки моя сумка зникла. Турнір тривав 5-7 днів, а в мене нічого з собою немає: ні пасти, ні щітки, ні трусів, це я мовчу за бутси, щитки та решту. Мені просто пацани з команди скидались, так турнір я і грав. Тоді ми, до речі, добре зіграли, перше місце зайняли, я нормально позабивав. П’ять днів жив без нічого. Тренери дали гроші, пішов купив зубну щітку і пасту. Приїхали в Донецьк і керівництво сказало водіям, щоб вони скидали гроші мені на нові бутси, тож вони пішли в “Найк” і купили мені нові бутси. Єдине, що я просив, щоб мені бутси повернули, більше нічого (сміється – прим.).
