Два з половиною роки тому “Дніпро” вже зустрічався з “Наполі” у Лізі Європи, тоді – на груповій стадії. У тих поєдинках суперники обмінялися домашніми перемогами: 3: 1 – у Дніпропетровську і 4: 2 – в Неаполі. В обох іграх у складі українців забитими м’ячами відзначився Артем Федецький, який в інтерв’ю Footclub пригадав ті матчі та поділився цікавими історіями:
– Так, я, напевно, вважаюся в команді головним спеціалістом по “Наполі”, – з посмішкою погоджується правий захисник “Дніпра” і збірної України. – Хлопці після жеребкування, звичайно, трохи притравили: “Пощастило тобі, улюблена команда попалася”. А я, якщо чесно, і не проти того, щоб ще продовжити таку приємну для мене серію. Хоча насправді неважливо, хто буде забивати голи, головне – щоб команда зіграла успішно.
– А ти ще пам’ятаєш ті свої голи італійцям?
– Та як же можна таке не пам’ятати?! У домашній грі я вперше вийшов у стартовому складі “Дніпра” і відзначив свій дебют вже на другій хвилині. Руслан Ротань зі штрафного прострілив у воротарський, там в метушні м’яч відскочив до мене, і я, в боротьбі із захисником, вже майже падаючи, пробив під поперечину. А в Неаполі Саша Алієв подавав кутовий, Одібе виграв другий поверх і скинув м’яч на дальню штангу, де саме перебував я.
– А крім власне футболу, чим ще тобі запам’яталася поїздка в Неаполь?
– Жили в дуже красивому місці: готель на набережній з видом на Везувій. Поруч була стоянка шикарних яхт. Та й взагалі саме місто дуже красиве і своєрідне. Справжня Італія.
– З Дніпра в “Наполі” цієї зими перейшов Стрініч. Після жеребкування ви з ним зв’язувалися?
– Я особисто не спілкувався, але знаю, що Калініч з ним постійно на зв’язку. Женя Коноплянка йому щось писав. Думаю, після приїзду Іван загляне до нас у готель, так що напевно побачимося.
. – Неаполь вважається батьківщиною піци. Як ти ставишся до цієї страви?
– Люблю, але намагаюся не зловживати. Вважаю піцу хорошим продуктом, від якого не варто відмовлятися.
– У попередніх матчах з “Наполі” з кимось із гравців футболками обмінювався?
– Пам’ятаю, що обмінювався, але з ким – вже так сходу і не скажу. Але в моїй колекції футболка “Наполі” точно є.
– Колекція велика?
– Пристойна, хоча й не скажу, що я божевільний фанат цієї справи. Але коли з’являється можливість обмінятися – чому ні? Зараз у мене назбиралося вже більше 100 футболок різних клубів і збірних. Причому не тільки суперників, але і друзів, партнерів, з якими грав в одній команді.
– Тобто після закінчення кар’єри можна вже сміливо відкривати фан-кафе?
– Подивимося. Я про це ще не думав. Хочеться ще грати і грати. Сил і бажання – повно.
– Наприкінці квітня тобі виповнилося 30 років. Як відзначив ювілей?
– Та я взагалі-то не любитель пишних урочистостей. Тим більше зараз дійсно святкувати ніколи – гра на грі. Відзначив в колі сім’ї: дружина, син, батьки дружини, мої батьки приїхали з Луцька. Посиділи в ресторані, повечеряли, кілька тостів, дружина торт спекла – от і все. Хоча був сюрприз від дружини, який я надовго запам’ятаю.
– З цього місця докладніше.
– Дружина вирішила наді мною пожартувати. Торт прикрасила якимись хитрими свічками, які не можна задути: коли дмеш, полум’я тільки трохи збивається, а потім ще сильніше розгоряється. Я спочатку дув сам, потім мені син почав допомагати, але так у нас нічого і не вийшло. Я спочатку нічого не міг зрозуміти, думав, містика якась, але потім вже дружина зізналася, в чому справа. Посміялися всі від душі.
– Повертаючись до майбутнього матчу. У наших команд дуже невтішна статистика зустрічей з італійськими клубами в єврокубках. З чим це, по-твоєму, пов’язано?
– Ну, всяку статистику завжди можна підправити і поліпшити. Ось над цим і будемо працювати (посміхається). Звичайно, “Наполі” – дуже серйозна команда, в якій зібрані індивідуально сильні гравці: Кальєхон, Ігуаїн, Гамшик. Потрібно зіграти з божевільною самовіддачею і максимально дисципліновано – і в обороні, і в атаці. Дивимося останні матчі Наполі, вивчаємо всі їхні сильні і слабкі сторони. Кожен отримав детальні завдання по гравцям, проти яких доведеться діяти персонально. Моїм візаві, швидше за все, буде бельгієць Мертенс – дуже швидкісний і технічний футболіст. Але подивимося. Ніякої боязні суперника у нас немає. Зараз і так всі кажуть, що ми вже стрибнули вище голови, але ж апетит приходить під час їжі. У нас одна мета – фінал, до якого залишилося зробити два кроки, не просто зробити, а із шкіри лізти. Повірте, налаштовуватися будемо дуже і дуже серйозно.
