Легендарного форварда бомбонуло після крайнього туру УПЛ.
Ігор Бєланов у своєму блозі на Tribuna поскаржився на диктора НСК “Олімпійський”, комментаторів ТК “2+2” та програму “Профутбол”, похваливши “Великий футбол”:
Дякую величезне всім за привітання. Дякую людям, які пам’ятають і шанують футбольну історію України і велич клубу “Динамо” Київ.
Два дні не замовкав телефон. Дзвінки були з усього світу, вітали з 30-річчям вручення “Золотого м’яча” в Києві на Республіканському стадіоні перед матчем “Динамо” Київ – “Бешикташ”, вітали з розгромом віденського “Рапіда” 19 березня 1986 го в Києві. Є люди, хранителі історії “Динамо”, які пам’ятають дати, пам’ятають виконавців і підтримують зв’язок з великим минулим, плекаючи його і відроджуючи, в умовах, коли немає великого справжнього. Велике їм спасибі за їх титанічну працю!
А тепер ложка дьогтю про наші реалії.
“Динамо” Київ у цьому році виповнюється 90 років! Великий клуб з великою історією, яку необхідно пам’ятати, шанувати і виховувати молодь правильно, щоб юні покоління знали, що ромб з літерою “Д” – це не порожний звук і просто буква, а символ. Це велика історія. Це великі люди, які віддали здоров’я, кращі роки життя, поклали на вівтар спорту і суспільства “Динамо”, футбольного становлення України!
Чому на Кавказі пам’ятають свій рід до сьомого коліна, а у нас не напружуються знати рідну історію? Не вважають за потрібне виховувати молодь. Не бачать необхідності в нагадуванні про те, що сталося в цей день багато років тому. Не ведуть взагалі ніяких робіт, вважаючи, що саме розсмокчеться.
Не про себе кажу, а про всіх тих хлопців, які билися за літеру “Д”. І про ставлення до історії клубу і виховання молоді, як серед гравців, так і серед уболівальників. Хто пам’ятає про ветеранів “Динамо” за 90 років історії клубу? Що кажуть їхні прізвища підростаючому поколінню? Чи знають гравці команди історію клубу? Чи розуміють вони цінність бренду “Динамо”? За що вони грають, крім грошей? Чи соромно їм дивитися в очі уболівальників після програшів?
Наведу один приклад ставлення до футбольної історії.
17 березня. Київ. НСК “Олімпійський”. Матч “Динамо” – “Чорноморець”. Перед початком матчу диктор стадіону, який розігріває публіку, нічого не сказав про те, що рівно 30 років тому тут, на Республіканському стадіоні, Ігорю Бєланову вручили “Золотий м’яч”. Початок другого тайму, вболівальники розтягують банер, присвячений історії великого клубу, як це було на ньому написано. Діджей з мікрофоном знову мовчить.
Чи не зорієнтувався? Немає інтернету? Вікіпедію закрили? Сайт “Динамо” не працює? Адресу забув його? Прямий ефір телеканалу “2+2”. За розповідями тих, хто був на стадіоні, банер висів хвилин 10. Два орла в студії віщають про якийсь твіттер, незрозуміло про що і не помічають, що відбувається на стадіоні, хоча режисер трансляції кілька разів включав банер. Ні слова не сказали! Хоча це їх робота – обговорювати не тільки події на полі, а й нагадати глядачам про історію. Рівень підготовки і знання матчастини, орієнтування на місцевості – без коментарів!
Неділя, програма “ПроФутбол” на каналі “2+2”. Жодного слова про історичну подію 30 років тому. Банер уболівальників “Ворскли” показали, про “Динамо” і його історію забули. Інші проблеми.
Передача “Великий футбол”, не найбільш лояльного до “Динамо” каналу “Футбол”, в студії Олександр Денисов, Віктор Леоненко, Віктор Вацко – згадали про те, що . 30 років тому вручали в Києві “Золотий м’яч”.
Хлопці, це формений бардак і неповага! Як забули нагадати молоді про те, що “Золотий м’яч” отримав Бєланов, так само забудуть про Блохіна, про Шевченка, про всіх Кубки і чемпіонства, і про Лобановського забудуть з таким підходом. І це в рік 90-річчя клубу!
Чому диктор на стадіоні СК “Нива” у Вінниці примудряється швидко заглянути в вікіпедію і привітати на стадіоні Ігоря Бєланова, звернувши увагу публіки на те, що в ці дні 30 років тому була шалена подія в історії спорту? Чому на головному стадіоні країни про це мовчать, коли за збігом долі грають дві його рідні команди? Чому в ефірі лояльного до “Динамо” телеканалу не згадують про великі дні для клубу, про його історію та про людей, які сформували клуб, його імідж? Ми кожен день отримуємо “Золоті м’ячі”? Ми кожен день Кубок кубків виграємо? У нас кожен день є що розповісти молоді? Чому нічого не робиться? Невже історія нікому не цікава?
Чому ми тоді дивуємося, що на футбол ходить в кращому разі 7 тисяч глядачів? А на що глядачам ходити? Що для них “Динамо”? Що вони знають про нього? Вони знають історію? З ними працюють? Формують з дитинства культ великої команди? Хто знає гравців і тренерів за 90 років історії? Якщо навіть в музеї “Динамо” не всіх володарів “Золотого м’яча” згадали і не всі виставили, то чому ми дивуємося? Формений бардак!
Народ, який не пам’ятає свою історію – не має майбутнього!
Читайте також: Юрій Вернидуб – про формат, реалії УПЛ та проблеми
Після першого етапу Чемпіонату України “Динамо” Київ відстає від “Шахтаря” на 14 очок.
