Екс-захисник “Волині” розказав, за що серби хотіли надавати тумаків своєму коучу.
Володимир Ковалюк – гравець “Волині” у 2007-2010 роках – повідав у інтерв’ю UA-football про характер Володимира Кварцяного та його выдносини з командою.
“Після слів, що американці “недобомбили Сербію”, хлопці хотіли Кварца побити. Віталій Володимирович спершу говорить, а потім думає. На емоціях він може видати що завгодно. Він не врахував, що, приміром, брат Джудовіча у цій війні загинув. Коли Міодраґ підійшов до Кварцяного, то думав, що він його вб’є. Але Джудовіч розплакався.
До честі Віталія Володимировича, за свої слова він вибачився. Зрештою, серби ж теж знали норов цього тренера, тому й зла на нього не тримали. То посла Сербії, який теж відреагував на ці висловлювання, такі речі могли здивувати. А ми до вибриків Віталія Володимировича звикли. Навіть не пригадаю відразу, скільки разів він виганяв мене з команди, а потім повертав назад.
Якось грали на виїзді проти “Харкова”. Ведемо 3:0. Бігаю на позиції лівого оборонця з того боку, де сидить Кварцяний. Отримую м’яч і віддаю передачу назад. “Що ти робиш?!” – несподівано закричить тренер. “Володимировичу, спокійно. 3:0 how to buy synthoid. ведемо” – мав необережність відповісти я. Коли зайшов у роздягальню, почув: “Ковалюк, ти більше не капітан. Ти звільнений”. “За що?” – обурююся. “Ти мені будеш розповідати, скільки ми виграємо, на х…?” Не уявляєте, який я був лютий за підсумками цієї історії.
Але повертаємося до Луцька. Зібрав сумку, відніс адміністратору і зібрався виїжджати. Залишилося дочекатися Кварцяного, щоб віддав мені документи. Приїхав Віталій Володимирович на автівці, з собакою. “Ти що тут робиш?” – запитує. “Підпишіть мені документи та й поїду”. “Які документи?” – перепитує Кварц. “Ви ж мене вчора з команди вигнали” – “Володю, то було вчора. Швидко біжи в роздягальню, перевдягайся. Зараз тренування”.
Читайте також: Воронін: “Якби Мілевський не забив Швейцарії, а ми б програли – він би живим з роздягальні не вийшов”
Наразі Володимир Ковалюк є головним тренером івано-франківського “Тепловика”.
