Перше розгорнуте інтерв’ю Романа Зозулі з приводу конфлікту у Мадриді – для ТСН-Проспорт.
– “Райо” запропонував Вам повернутися. Ви взяли таймаут на роздуми чи вже прийняли рішення?
– Не зовсім “Райо” запропонував… Вчора була нарада Федерації футболу Іспанії, асоціації футболістів Іспанії і керівництва “Райо Вальєкано”. В принципі, вони мені дали ясно зрозуміти, що у мене є два варіанти. Перший: грати за “Райо” і мені нададуть охорону, мені, моїй родині. І я запитав: як ви бачите, що я буду вести свою доньку в садочок з охороною, я поїду і як донька буде в садочку? Вони мені відповідають, що ми і доньці дамо охорону в садочку. Другий варіант: повертатися в “Бетіс” і просто тренуватися. Інші варіанти можуть вирішити ФІФА або УЄФА. Вони більше нічого вирішити не можуть.
Я запитав: як вони бачать, що мені треба грати у футбол, а зі мною охорона… мені треба думати про безпеку своєї сім’ї. Вони кажуть, що, якщо щось трапиться, тоді поїдеш у “Бетіс”, спробуй тиждень-два.
Кажу – ви пропонуєте мені, щоб я спробував під загрозою своєї сім’ї? Ну, інших варіантів немає. Думай. Така була розмова.
Я сказав, що до понеділка подумаю і відповім. Але тут відповідь очевидна і зрозуміла.
Було керівництво “Райо”, і як я бачив за їхнім виразом, вони також бояться і не хочуть, щоб я повернувся. Вони просто цього сказати не можуть. Бо може бути все проти них.
– Як Ви думаєте, це може бути спланована акція?
– Чесно… дивіться, яка була ситуація. Я приїхав на базу “Райо Вальєкано”, у хлопців було відкрите тренування. Тут в Іспанії на відкритих тренуваннях завжди присутні вболівальники, фанати можуть приходити. Стояла група людей, я вийшов, “доброго дня” сказав і пішов в офіс. Почув мені в спину погані слова, образи. Я спочатку не зрозумів, не знав, що так можуть зустрічати в команді нового футболіста.
У свого представника питаю, мовляв, що вони говорять. Він каже: все, пішли, нічого. Заходжу в офіс, до дверей підбігають два фанати і починають мені жестами показувати, що я тут не буду. Я хотів поговорити з ними, але двері зачинилися, показав їм, щоб вони ввійшли, і ми поговорили. Представники “Райо” кажуть, все пішли, все добре. Кажу, як все добре, якщо я приїхав дві хвилини тому, мене тут ображають фанати. Неможливо, щоб футболіст новий прийшов, а його ображали. Що сталося? Я не міг зрозуміти через що. Кажу, можна я вийду? Відповідь – ні, не можна. Я сидів у кабінеті годину, сказали, що приведуть головних фанатів і ти з ними зможеш переговорити. Потім за мною зайшли і сказали, що через чорний вхід виїжджаєш і їдеш. Вони з тобою розмовляти не хочуть. Як виявилося, на вулиці були у них розбирання, навіть поліція приїхала. Суть в тому, що вони говорили, що я фашист, тому що я допомагаю своїй армії. А вони допомагають Донбасу. І вони сказали, що є достатньо інформації з іншого боку, що він фашист. Тому що він спонсорує армію. А ми проти фашизму.
Я поїхав, і сидів довго, як це сказати, в чебуречній (сміється), ховався в Мадриді, щоб ніхто не бачив. Потім приїхав президент “Райо”, довго вибачався. І мене викликали на нараду всіх органів, які дали . мені два варіанти і в понеділок мені треба їм відповісти.
– Юристи кажуть, що вихід є… Що кажуть Вам, є надії?
– Мені дали одразу зрозуміти, що це вирішує ФІФА та УЄФА. “Райо” може дати мені тільки охорону. Розумієте, тут не те, щоб зачепили мене, зачепили нашу країну. Ось це прикро.
– Вам повідомляли, чи буде клуб звертатися в УЄФА і ФІФА?
– Чесно, цього не знаю. В ці дні був у переїздах Мадрид – Севілья. Ще не розмовляв ні з президентом, ні з генеральним директором. Навіть не знаю, як це все буде відбуватися.
– Але Ви б могли грати з такими ультас?
– Я не боюся ультрас або ще когось. Просто кожен день переживати за свою сім’ю. Я люблю футбол, це моє життя. Але якщо вибирати між футболом і сім’єю. Сім’я – це головне. Як мені говорили вчора: не бери сім’ю, нехай десь там залишається. Кажу, добре, хлопці, я свою сім’ю не візьму, хоча я вважаю, що сім’я повинна бути поруч, щоб було комфортно. Окей, не візьму, але ви хочете, щоб мені дочка дзвонила ввечері і плакала, мовляв, тато ти вдома, ти повернувся, все добре? І щоб це п’ять місяців тривало? Так про який футбол може бути мова, якщо кожен день я буду ходити з охороною і думати про щось нефутбольне? Або грати гру і думати про щось… те, що там свистять – хай свистять, я така людина, що мені по барабану, що там свистять. Річ у тім, що, якщо вони говорять, що допомагають Донбасу, і як я зрозумів, вони проросійські… в такій команді з такими вболівальниками, де проросійські… я там ні ногою.
– Вболівальники в Україні стежать за ситуацією і підтримують Вас. Що хочете їм сказати?
– У першу чергу хочу сказати величезне спасибі за таку підтримку. Ми всі захищаємо нашу честь, честь країни. Тут не тільки підтримка Зозулі, це підтримка, можна сказати, України. Тому що це масштабний скандал, не футбольний якийсь, а більше політичний.
Величезне спасибі, і я не здамся! Я допомагав своїй армії, так і буду. І мене ніхто не зупинить. Ще раз величезне спасибі! Коли ми разом – ми сила.
