Спойлер: частина з них у подальшому стала днарями.
Днями Костянтин Кравченко дав інтерв’ю “Бомбардиру”, в якому розповів чимало цікавого — про “Дніпро”, кримінал, Луческу і бразильців. Окремий епізод торкнувся появи півзахисника в “Шахтарі” — у січні 2008-го “гірники” перерахували дніпрянам 5,5 млн доларів або 3,6 млн євро. Як наголосив Роман Бебех, “це був найбільший трансфер українця в середині чемпіонату”.
Ми звірили факти й це дійсно так — свого часу переїзд Кравченка до Донецька став найдорожчим внутрішнім переходом. 21-річний плеймейкер обійшов рекордну планку Руслана Ротаня, встановлену влітку 2005-го — тоді центральний півзахисник дістався “Динамо” за 5 млн доларів. Тільки от Русік може похизуватися цілком успішною кар’єрою, а Кравченко — зіпсованою репутацією і безславним фінішем в 29 років.
А як напружено “Шахтар” сперечався з “Дніпром” за виконавця! “Синьо-біло-блакитні” були готові відпустити вихованця за 5 млн доларів, однак наполягли на виплаті податку на додану вартість. “Помаранчево-чорні” у відповідь стали в позу — це ж ще 1 млн вічнозеленої валюти! Здавалося, що сторони зайшли в глухий кут, але так звана “справа Кравченка” набула широкого розголосу та все ж побачила світло в кінці тунелю — Ринат Ахметов настільки сильно хотів побачити Костю в своїх лавах, що докинув 500 тисяч.
Клуби потиснули руки, але футболіст, як з’ясувалося, не виправдав витрачених зусиль. На його боці непогана статистика (38 поєдинків, 12 м’ячів та 6 асистів), проте з негативних моментів — неспортивна поведінка, оповита байками різної правдивості, та програна конкуренція Жадсону.
Надихнувшись в’юхою Кравченка, ми вирішили з’ясувати: а як виглядали інші дороговартісні українці, за яких вітчизняні команди виклали солідну суму? Чи змогли хоча б вони відбити кошти? Розповідаємо.
Олексій Бєлік (27 років)
Позиція: центральний нападник
Сума трансферу: 3,6 млн євро (з “Шахтаря” в “Дніпро”, сезон 2008/09)
Статистика в “Дніпрі”: 29 матчів, 6 голів
Подальша кар’єра: “Металург” Запоріжжя
До масової експансії бразильцями Олексій Бєлік був одним із лідерів атаки “Шахтаря”. Показово, що в розіграші 2002/03 донеччанин ледь не очолив бомбардирський рейтинг: нападник відзначився 21-м влучним пострілом, та все ж програв гонку Максиму Шацьких. “Динамівець” забив на один м’яч більше, однак громадськість оцінила праймову форму Бєліка — виконавець кілька років поспіль тримався у топі спортивних видань та викликався до лав національної збірної.
Поява Мірчі Луческу спровокувала зміну вектору на користь латиноамериканців, чим все перевернула догори дриґом — Олексій, як і Андрій Воробей, випав із основної обойми. Відсутність постійної практики, травми та невдала поїздка в “Бохум”дали зрозуміти — Бєлік зайвий у рідній команді.
Враховуючи вищеописане, в “Шахтарі”, напевне, офігіли, коли “Дніпро” запропонував 3,6 млн євро. Нечувана щедрість за футболіста, який сезоном раніше провів на полі 368 хвилин. Олексій поставив підпис під трирічною (!) угодою і … (барабанний дріб) прогнозовано провалився. Якщо Воробей ще щось продемонстрував, то його кєнт взагалі не “вписався” — як наслідок, вкладені дивіденди трансформувалися в 6 голів, 2 з яких влетіли в сітку першолігової “Кримтеплиці” (Кубок України). М’яко кажучи, це фіаско.
Приїзд Євгена Селезньова, віра Безсонова в Володимира Гоменюка, як другої “скрипки”, та призначення Хуанде Рамоса поставили хрест на Бєліку — останні півроку контракту він тренувався з молодіжкою.
“Деякий час я був травмований і за Рамоса тренувався всього кілька тижнів, не зігравши жодної гри. Розумів, що перегляд футболістів має відбутися безпосередньо на зборах. Там можна буде відіграти тайм або два, щоб побачили тебе в справі. Де переглянули нас, я так і не зрозумів. Можливо, на велотренажері під час медичного огляду?” — жалівся Олексій в січні 2011-го. Хтось банально не хотів визнати — його час давно сплинув.
Олександр Воловик (27 років)
Позиція: центральний захисник
Сума трансферу: 4 млн євро (з “Металурга” Донецьк в “Шахтар”, сезон 2013/14)
Статистика в “Шахтарі”: 7 матчів
Подальша кар’єра: “Ауд-Хеверле Левен” (оренда), “Актобе”, “Акжайик”, “Поділля” Хмельницький
Олександр Воловик приємно радував за керівництва Ніколая Костова та Володимира П’ятенка – центрбек якісно виріс, взяв участь у 158 зустрічах та дійшов до фіналу Кубка України. Життя прекрасне — хороші результати не залишилися непоміченими та підсумувалися дзвінком із “Шахтаря”. Сергій Палкін довго не переконував — перемовини пройшли швидко, й Сашко отримав чотирирічний контракт.
На тлі тодішніх придбань “гірників” 4 млн євро сприймалися некритично, адже паралельно клуб вигатив 25 “лямів” лише за одного Бернарда. А ще ж були Фред (15 млн євро), Фернандо (11 млн євро) та Веллінгтон Нем (9 млн євро) — словом, Воловик загубився у вирі хайпу навколо забугорських новачків. Тож коли кошти, виділені на захисника, розчинилися у повітрі, то про це й не надто шкодували.
Олександр не впорався з конкуренцією — йому довелося претендувати на місце Ярослава Ракицького, Дмитра Чигринського, Сергія Кривцова і Олександра Кучера, як не крути, більш кваліфікованих і перевірених партнерів. До того ж у жовтні 2013-го гравець травмував гомілкостоп і втратив дорогоцінні місяці — замість того, щоб переконувати Луческу, Воловик перебував на лікарняному.
“Психологічно було дуже складно не грати. У перший рік у мене була невелика травма на гомілкостопі. Три тижні ходив у спеціальному гіпсі. Майже рік не грав. Звали в оренду в “Металіст”, але мене не відпустили. У “Металурзі” я постійно грав, а тут спостерігав за всім з боку. Складно сидіти і дивитися на гру з лавки для запасних. Луческу не пояснював, чому не граю. Мені ніхто не обіцяв, що буду грати. Скрізь потрібно доводити. Якщо мене купували — значить розраховували”, — наголосив уродженець Хмельниччини.
Єдине, за що Воловик заслужив “респект”, то це за тактовність — гравець не став влаштовувати скандал, а слухняно відправився у оренду. Опісля були казахстанські “Актобе” і “Акжайик”, а сьогодні 34-річний оборонець виступає у хмельницькому “Поділлі”.
Євген Селезньов (24 роки)
Позиція: центральний нападник
Сума трансферу: 4,5 млн євро (з “Шахтаря” в “Дніпро”, сезон 2009/10)
Статистика в “Дніпрі”: 61 матч, 36 голів, 9 результативних передач
Подальша кар’єра: “Шахтар”, “Дніпро”, “Кубань”, “Шахтар”, “Карабюкспор”, “Акхісар”, “Малага”, “Бурсаспор”, “Колос”
Одразу підкреслимо — вказана статистика відноситься до першого періоду перебування Селезньова в “Дніпрі”. Наша характеристика буде короткою — Євген прекрасно себе проявив, ставши найкращим бомбардиром сезону 2010/11. Його 17 м’ячів виявилися недосяжними для решти учасників гонки; форвард справно вражав ворота та був головною зброєю Хуанде Рамоса. Молодець.
Марко Девіч (28 років)
Позиція: центральний нападник
Сума трансферу: 5 млн євро (з “Металіста” в “Шахтар”, сезон 2012/13)
Статистика в “Шахтарі”: 16 матчів, 4 голи, 1 результативна передача
Подальша кар’єра: “Металіст”, “Рубін”, “Аль-Раян” (оренда), “Ростов”, “Вадуц”, “Сабах”, “Важдовац”, “Сабах”
Передбачаючи підпал пуканів, нагадуємо — в 2008-му Марко Девіч став громадянином України, тож підпадає під критерії статті. Щодо трансферу в “Шахтар”, то тут все просто — улюбленець “Металіста” наситився бронзовими медалями і мріяв випробувати себе в Лізі чемпіонів. На шальках терезів розмістилися дві крайності — Девіча обожнювали в Харкові, проте на горизонті майоріли куди серйозніші можливості.
Якщо пам’ятаєте, водночас з “гірниками” на Марко претендувало “Динамо”. Оглядаючись назад, обережно скажемо — краще б він долучився до “біло-синіх”. Принаймні, в Києві не було такого суперництва — Артем Кравець, опальний Артем Мілевський чи “напівмертвий” Марко Рубен не видавалися непрохідною перешкодою.
Здається, донеччани банально “перебили” переїзд Девіча до столиці — аби нападник не підсилив прямого конкурента, в перемовини вступив Даріо Срна, який і підібрав правильні слова. А от що робити з новачком — Мірча не придумав. Та й навіщо ламати діючу схему? Пріоритетні Луїс Адріану, Генріх Мхітарян та Алекс Тейшейра сформували забивне тріо і сумарно відзначилися 60 м’ячами!
Когось ще дивує, чому Девіч так оперативно повернувся в “Металіст”? Привіт, знайома зона комфорту. А омріяна ЛЧ? Містер виділив 59 хвилин — цього достатньо.
Владислав Супряга (18 років)
Позиція: центральний нападник
Сума трансферу: 6,5 млн євро (з “Дніпра-1” в “Динамо”, сезон 2018/19)
Статистика в “Динамо”: 12 матчів, 1 гол, 2 результативні передачі
Подальша кар’єра: “Дніпро-1” (оренда)
Влітку 2018-го Владиславом Супрягою цікавився “Аякс”, але вже колишня дівчина центрфорварда Даша Савіна була впевнена, що в Києві комфортніше. “Влада Седан 2.0” вплинула на майбутнє хлопця — замість Амстердаму Супряга узгодив папери з “Динамо”, а “Дніпро-1” виручив 6,5 млн євро.
Президент жалюгідної піратки Юрій Береза сяяв: “Ми не будемо говорити про суму, але вона більша, ніж 6 мільйонів. Супрягою цікавилися “Манчестер Сіті” і “Аякс”, але ті суми, які вони назвали, не влаштовували клуб. Після будь-якого продажу нападника “Дніпро-1″ отримає 50% від суми трансферу”.
Співпрацюючи з Хацкевичем, Супряга абсолютно не переконав (як і 90% команди, довіреної в руки заслуженого вчителя фізичної культури). Проте тріумф на молодіжному чемпіонаті світу в Польщі, підкріплений продуктивною орендою в “Дніпрі-1″(15 м’ячів, третя позиція в бомбардирському заліку УПЛ та декласуючий хет-трик “Динамо”) перевернули шахівницю. Що тут говорити, якщо Андрій Шевченко звернув увагу на вихованця “Дніпра” і вніс до розширеної заявки на матчі Ліги націй?
Супряга приклав руку до розгрому “Олімпіка” (4:1), він же віддав результативну передачу в Суперкубку — після його дії Жерсон Родріґеш відправив красеня у ворота Андрія П’ятова. Два роки тому громадськість скептично оцінила перспективи Влада, тепер же зацікавлено спостерігає — невже Луческу розвине його талант? Не дарма ж “Болонья” активно оббиває пороги кабінету Ігоря Суркіса — “россоблу” вміють працювати з юними умами і за фігню не візьмуться.
Поки рано робити глобальні висновки і виносити вердикти — відчувається, що в Супряги все попереду. Тримаємо кулаки і віримо.
Олександр Гладкий (22 роки)
Позиція: центральний нападник
Сума трансферу: 7 млн євро (з “Шахтаря” в “Дніпро”, сезон 2010/11)
Статистика в “Дніпрі”: 30 матчів, 4 голи, 8 результативних передач
Подальша кар’єра: “Карпати” (оренда), “Шахтар”, “Динамо”, “Карпати”, “Чорноморець”, “Різеспор”, “Адана Демірспор”
Ось ця світлина жахливої якості, прикріплена зверху, яскраво ілюструє період Олександра Гладкого в “Дніпрі”. Ну блін, навіть нормальних фоток з типом немає — таким нечастим гостем він був у грі.
Хоча логіка в запрошенні нападника присутня — на його користь говорив вік, статус володаря Кубка УЄФА та добротна статистика. В кампанії 2007/08 Олександр відвантажив 21 м’яч, через рік — втричі менше. Втім, тут є адекватне пояснення — будучи в підіграші, виконуючи роль “джокера”, Гладкий й так витискав максимум. В “Дніпрі” сподівалися, що як тільки виконавець отримає повну свободу дій, то неодмінно покаже себе у всій красі — чим не аргумент?
Олександра підписав Володимир Безсонов, якому після програшу “Лєху” в кваліфай-раунді Ліги Європи та пов’язаної з цим кризи вказали на двері. Прийшов Хуанде Рамос, спеціаліст, байдуже налаштований щодо тягару у вигляді 7 млн євро, іноземець з авторитетом і іменем — це означало, що Гладкому залишалося битися за місце під сонцем.
І ви знаєте, якими були показники. 4 голи — це катастрофічно мало. Звичайно, футболіста можна похвалити за кількість асистів, проте це теж своєрідний сигнал. Гладкий не виконав першочергове завдання і не адаптувався до улюбленої схеми Рамоса 4-2-3-1 — на вістрі атаки, відповідно, розмістився Євген Селезньов.
Найголовніше, як на нашу суб’єктивну думку — Олександр не виріс ментально. Таке враження, що його не вмотивувала витрачена сума, він не став тиснути на Селезньова і загалом приїхав версією “Шахтаря” — готовою сидіти на лаві запасних, задоволеною лімітованим часом і відведеною роллю. Цікаво, що в “Карпатах”, де не було такої напруги, Сашко порадував 19 м’ячами та 5 асистами.
Наступні перипетії відомі — Гладкий безкоштовно приєднався до “Шахтаря”, заскочив диверсантом в “Динамо” (нуль в графі “голи” і “передачі”), побував у “Карпатах” і “Чорноморці”. Далі — Туреччина і повернення на батьківщину. Невже “Зоря”?
Денис Олійник (24 роки)
Позиція: лівий вінґер
Сума трансферу: 10 млн євро (з “Металіста” в “Дніпро”, сезон 2011/12)
Статистика в “Дніпрі”: 42 матчі, 9 голів, 5 результативних передач
Подальша кар’єра: “Вітесс”, “Дармштадт 98”, “Десна”, “Геліос”, СІК
Чесно, ми ніколи не могли зрозуміти, згідно яких мотивів відбулася ця угода. “Навіщо Ігор Коломойський придбав Дениса Олійника?” — одна із найважливіших загадок людства. 10 мільйонів євро — це не раціональна трата, це акт олігархічних ігрищ, направлений на демонстрацію сили. “Ми можемо, якщо захочемо ” — ось як це виглядало. Замисліться — у тому ж 2011-му за ті ж 10 млн євро мадридський “Реал” переманив до себе Нурі Шахіна.
Якщо вірити Олійнику, Хуанде Рамос дуже сильно хотів з ним співпрацювати. А якщо ще послухати Дена, то з його слів сочиться очевидна образа на іспанця — мовляв, той переслідував свої амбіції та прагнув зламати вінґера. Припустимо, це правда — Рамос свідомо знищував кар’єру підопічних. Якось підозріло, що про це говорили Бєлік, Гладкий, Максим Калініченко (півзахисник посварився з коучем) та інші гравці, об’єктивно слабкі або некомандні і неконтрольовані. Хтось не врахував, що Хуанде — приїжджий, максималіст і переможець, не прийнятний до тепличних лімітних умов, якими була наділена наша елітка.
А от Зозуля чомусь вистояв. Рамос, така скотиняка, глумився над форвардом, не спав ночами з думкою про це, а Роман як на зле — то гол, то передача. Олійник засоромився показувати яйця та, як дехто, не проявив спортивний характер — міг бути топовим персонажем, але сьогодні захищає кольори фінського середняка.
***
Марлос (26 років)
Позиція: правий вінґер
Сума трансферу: 8 млн євро (з “Металіста” в “Шахтар”, сезон 2014/15)
Статистика в “Шахтарі”: 232 матчі, 69 голів, 57 результативних передач (станом на 1 вересня 2020 року)
Подальша кар’єра: все ще перебуває в клубі
Ми окремо винесли із загального списку Марлоса, оскільки на момент переходу в “Шахтар” він не був українцем. У вересні 2017-го бразилець все ж з’явився на людях з нашим паспортом, чим викликав масові підпали п’ятих точок. А ще лавину мемів — дякуємо тобі, Марлосенку, що сплутав Тараса Шевченка з Андрієм та так гарно виконав гімн. “Шнеля-шнеля, Україна” — це справді незабутньо.
Якщо абстрагуватися від нюансів, то Марлос справедливо знаходиться в матеріалі — в нього, як і Девіча, на руках відповідні документи. Що ж стосується ігрових якостей, то тут нічого сказати — вінґер повністю реалізувався в стані “помаранчево-чорних” і вважається легендою. Майстер та друга людина за впливовістю в роздягальні — разом із Тайсоном Ромеро Бонфім творить і диктує гру.
Постскриптум
Чи не бачите ви закономірності в тому, що майже всі гравці, куплені в ситі роки, з тріском провалилися? Раніше футбол був рудиментом багатих, іграшкою, куди заради бравади ввалювався кеш. Чому б не переплатити, якщо є така можливість? Все одно ж стоїмо на ногах! Футболісти, звиклі до захмарних зарплат, без поглядів у бік Європи (а сенс, якщо вдома дають на рівні Іспанії чи Франції), нитики, неготові змагатися і доводити — прикметна риса минулої, олігархічної епохи.
Війна частково вичистила авгієві стайні, привчає бути вибірковим і неспішним, планувати і всоте думати. Сподіваємося, український футбол ще повернеться на рівень шестирічної-семирічної давнини, але попередньо залишиться зі свіжою головою — без неадекватних цифр і з ясним майбутнім.
