• BF Family
  • Фентезі-ліга
  • Подкасти
Немає результатів
Переглянути всі результати
Вівторок, Червень 28, 2022
Брутальний футбол
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
За брутальний футбол!
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
Немає результатів
Переглянути всі результати
Брутальний футбол
Головна Статті

Дванадцять друзів “Шахтаря” в “Маріуполі”: фарс українського футболу

автор: Євген Музика
20.09.2020 13:21
в Статті
0 0
0
Дванадцять друзів “Шахтаря” в “Маріуполі”: фарс українського футболу
1.3k
Переглядів
ПоширитиТвітнути

Така кількість оренд, та ще й з одного клубу була б смішною, якби не було так сумно.

Данило Сікан відправився з “Шахтаря” в оренду. Напрям традиційний – “Маріуполь”. Черговий чемпіон світу став вже 12-м гравцем, якого азовці орендували у “гірників” – тобто, тепер з таких можна зробити навіть більше однієї футбольної команди.

Погляньмо, хто ще є, окрім Сікана: голкіпер Олег Кудрик, захисники Назарій Муравський, Данило Сагуткін та Ігор Кірюханцев, півзахисники Максим Чех, Артем Бондаренко, Дмитро Топалов, Данило Ігнатенко і Олексій Кащук та нападник Андрій Кулаков. І є ще Клим Приходько – про його оренду “Маріуполь” повідомив влітку, проте він не значиться ні в складі команди на офіційному сайті, ні в заявці на сайті Прем’єр-ліги.

Що в цьому поганого для чемпіонату?

Ну так, всього лише порушення спортивного принципу. В Україні, як, мабуть і в будь-якій іншій країні, заборонено, щоб в одному дивізіоні грали одночасно головна команда та її дубль. Де-юре, звісно, “Маріуполь” та “Шахтар” – зовсім різні клуби. Де-факто – в перших двох турах цього сезону Остап Маркевич виставляв по шестеро “гірників” з перших хвилин та ще по двоє виходили на заміну.

У грудні минулого року команди зіграли внічию. Попередня нічия датована ще травнем 2013, і з того часу “гірники” виграли 15 офіційних поєдинків у азовців поспіль. І ще два товариських. Цифри вражають, навіть враховуючи тотальне домінування “Шахтаря” в нашому футболі.

Та чи можна очікувати чогось більшого від “Маріуполя”, враховуючи, що грати проти “Шахтаря” йому доводиться без половини основи? Якими б братніми не були стосунки з “гірниками”, орендованим футболістам грати проти себе донецький клуб забороняє.

Навіщо це “Шахтарю”?

Для “Шахтаря”, ясна річ, ситуація виграшна. Молоді гравці отримують ігрову практику в чемпіонаті України, та ще й грають пліч-о-пліч зі своїми товаришами за юнацькими командам “гірників”. Заграють – можна взяти про всяк випадок в головну команду або віддати кудись за кордон, не заграють… то в академії є ще. А ще ж це дає два матчі (а в минулих сезонах бувало і по чотири) з сильно ослаблених суперником – хіба завадять майже гарантовані 6-12 очків у чемпіонських перегонах?

Чи є шлях назад в “Шахтар”?

З нинішнього складу донеччан через маріупольську школу пройшли Сергій Болбат, Олександр Піхальонок і Віктор Корнієнко. Їхню роль (другорядну, м’яко кажучи) в “Шахтарі” ви всі знаєте. До речі, про Корнієнка. Віктора й досі немає в складі команди на офіційному сайті, а сайті УПЛ він в футболці азовців. І так сайдьот. Хоча людина у матчі проти “Зорі” за “гірників” дебютувала.

Можна було б згадати Владислава Вакулу, який побував у оренді в “Маріуполі”, але його випадок відрізняється: він належав азовцям, а після трансферу в “Шахтар” просто залишився в клубі на правах оренди ще деякий час. Опинившись у складі “Шахтаря”, який вже фактично став чемпіоном, Вакула отримав 99 ігрових хвилин у двох матчах.

І є ще двоє надважливих гравців “гірників”, які закріпилися в команді після оренд. Це Микола Матвієнко та Додо. Ось тільки грали вони не за “Марік”, а за “Карпати”/”Ворсклу” та за “Віторію” з Гімарайнша відповідно.

Навіщо це “Маріуполю”?

“Маріуполь” натомість отримує безкоштовно гравців рівня, який дозволяє з мінливим успіхом боротися за місце у топ-6, а якщо пощастить, то і зіграти у кваліфікації Ліги Європи. Це плюс. Проблема в тому, що це стеля, вище якої стрибнути не можна: щороку кращі гравці будуть покидати клуб, і що найгірше – абсолютно безкоштовно. Крім того, як ми пам’ятаємо по участі “Маріуполя” в кваліфікації Ліги Європи минулого сезону, команда дуже залежить від “донора”: поки “Шахтар” вирішував, чи потрібен їм Борячук, гравець пропустив матчі проти “Юргордена”.

В умовах, коли на стадіон ходить по чотири тисячі вболівальників (а зараз немає і того), коли клуби постійно жаліються на мізерні доходи від телеправ (так-так-так, треба трошки почекати й телепул все виправить), коли ефективність маркетингової діяльності лиш трохи більше нуля, рятувати фінансове положення клубу можуть дві речі: призові від участі в єврокубках та продажі гравців. Для першого “Маріуполь” недостатньо хороший, для другого… а кого продавати, якщо пів команди належить “Шахтарю”? За останні п’ять років клубу, можливо, принесли якісь гроші трансфери Джойскіма Даву в “Валмієру” та Владислава Вакули в “Шахтар”. Але то не точно.

Здавалося б, до чого тут “Динамо”?

Справедливості заради, мусимо сказати, що й кияни не цуралися такого методу. Так, в останній рік свого існування “Говерла” налічувала у своєму складі 13 (!) орендованих у “Динамо” гравців. В знак подяки ужгородці використовували ту ж саму схему, що й “біло-сині” – аби гравцям було простіше влитися в склад київського клубу у разі повернення. У першому колі орендовані навіть зіграли проти Динамо – бо інакше ужгородці б просто не назбирали заявку на матч.

Тоді В’ячеслав Грозний випустив на поле Артура Рудька, Сергія Люльку, Віталійса Ягодінскіса, В’ячеслава Лухтанова, Віталія Каверіна, Олексія Савченка, Віталія Гемегу, Ореста Кузика і Олексія Хобленка, а Євген Чумак вийшов на заміну. Не допомогло. 0:2.

Єдиним гравцем, що став дійсно важливим для киян, виявився Віталій Буяльський, що виступав в Ужгороді в сезоні-2013/14. Після того він повернувся до Києва й досі виступає за команду, перебуваючи в ній на провідних ролях.

Що каже український регламент?

Ні-чо-го. Відкрийте регламент Прем’єр-ліги – і там тричі за 202 сторінки ви знайдете згадку про оренди. І жодного разу там не йде мова про які-небудь обмеження.

Закордонна практика

У лютому цього року ФІФА звернула увагу на проблему великої кількості оренд та ввела певні обмеження. Так, вже з цього сезону одному клубу можна брати в оренду не більше восьми гравців із закордонних клубів, а з сезону-2022/23 – не більше шести. Є і обмеження оренд з одного клубу – не більше трьох. Такі ж самі цифри стосуються і щодо оренд “на вихід”. Поки що нові правила діють лише у міжнародних турнірах, а щодо внутрішніх змагань, то асоціації, що входять в ФІФА, отримали три роки для запровадження цієї системи.

Або ж звернемо увагу внутрішні оренди чемпіонату, на який ми планували рівнятися та заробляти гроші, перейменовуючи нашу Вищу лігу в “Прем’єр-лігу”  – АПЛ. Клуби елітного дивізіону мають право орендувати не більше двох гравців у інших англійських клубів протягом одного вікна та не більше чотирьох – за весь сезон. Максимальна кількість орендованих з одного клубу? Один гравець (пункт V 7.75).

То що ж робити?

Власне, як і будь-який інший член ФІФА, УАФ має протягом трьох років ввести вищезгадані обмеження кількості оренд, та проблема в тому, що і вісім оренд з одного клубу – занадто багато. Тим більше, коли такі гравці складають більшу частину команди, що виходить на поле.

Можна було б подумати про більш жорсткі обмеження. Звісно, варто буде “гірникам” лише показати пальцем на будь-якого з гравців азовців – і він вже буде гравцем “Шахтаря” – як то було з Русланом Фоміним чи Владиславом Вакулою, але принаймні, це хоч зменшить пробоїни у складі перед іграми з донеччанами. 

ПоширитиТвітнути

Євген Музика

Вітаю, ви дочитали (кого я обманюю, доскролили) до кінця статті. Тепер саме час написати в комєнти все, що думаєте про автора, нуашо.

Схожі Пости

Довбик і “Ноттінґем Форест”: що б українець отримав і чому його там вже не буде
Статті

Довбик і “Ноттінґем Форест”: що б українець отримав і чому його там вже не буде

Червень 26, 2022
Ярослава Ракицького “примазують” до збірної України. Він зайвий, причому не через російський бекґраунд
Статті

Ярослава Ракицького “примазують” до збірної України. Він зайвий, причому не через російський бекґраунд

Квітень 6, 2022
Посередній у Києві, прославлений за океаном. Як поживає Мілош Нінкович
Статті

Посередній у Києві, прославлений за океаном. Як поживає Мілош Нінкович

Лютий 21, 2022
Справжні дияволи. Мейсон Ґрінвуд та інші зірки МЮ, які вляпалися у скандали з перчинкою
Статті

Справжні дияволи. Мейсон Ґрінвуд та інші зірки МЮ, які вляпалися у скандали з перчинкою

Лютий 11, 2022
Наступне
Реконструкція складу “Юве” від Андреа Пірло

Реконструкція складу "Юве" від Андреа Пірло

Довбик і “Ноттінґем Форест”: що б українець отримав і чому його там вже не буде
Статті

Довбик і “Ноттінґем Форест”: що б українець отримав і чому його там вже не буде

автор: Павло Кушнєрук
Червень 26, 2022
0

Відповідаємо на низку важливих питань. Днями "Ноттінґем Форест" закрив опцію центрального нападника — придбав у берлінського "Уніона" Тайво Авоньї. Ми...

Читати більше

Останні коментарі

powered by CACKLE
Брутальний футбол

Брутальний футбол - про футбол відверто і з гумором

Ми в мережах

Теґи

"Аякс" Амстердам "Ворскла" Полтава "Десна" Чернігів "Динамо" Київ "Дніпро-1" "Зеніт" Санкт-Петербург "Леґія" Варшава "Манчестер Юнайтед" "Ноттінґем Форест" "Шахтар" Донецьк Іван Петряк Ігор Коломойський Ігор Харатін Андрій Борячук Андрій Тотовицький Артем Довбик Артем Мілевський Бернард Богдан Бутко В'ячеслав Чурко В Україні Валерій Бондаренко Владислав Кулач Владлен Юрченко Давід Нерес Едуард Соболь За бугром Ліга Європи Ліга чемпіонів Мілош Нінкович Олександр Алієв Олександр Воловик Олександр Зубков Олександр Караваєв Олексій Бєлік Пилип Будківський Руслан Маліновський Сергій Болбат Тайсон Ярослав Ракицький

© 2012 – Брутальний футбол

  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
Немає результатів
Переглянути всі результати
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
  • Фентезі-ліга

© 2020 Брутальний футбол

Ввійдіть в свій аккаунт

Забули пароль?

Заповніть поля для реєстрації

Всі поля обов'язкові Ввійти

Відновити пароль

Введіть ваш e-mail для відновлення паролю

Ввійти