Вирішив написати особистий огляд футбольний огляд неділі, ібо нє***, що робити. На завтра задали п’ять лаб, але то таке.
Це була неділя, хороший сонячний день. Зранку стандарт – підмився, підбрився (мало лі, що трапиться у дорозі), і з Калуша вирушив до Львова. Вже за якихось 2 з гаком години я був на місці.
Сьогодні на мене, і не тільки, чекало хороше футбольне свято, адже дві з трьох команд, за які я “топлю”, грали сьогодні. Третя команда – це, звісно, збірна України.
Перекусивши маленько, ваш непокірний слуга вирушив до стадіону “Україна”. Купивши квиток у фан-сектор… стоп. Квиток коштував 30 грн. WTF? “Карпати”, стадіон “Україна”, останнє місце в УПЛ, 30 грн? Хм… Ну, окей.
“Карпати” 4:1 “Олімпік”
Того дня на фан-секторі було багато “хахлів”. Що і зрозуміло. Всіх нас разом було, можна сказати, що досить багато, як для матчів “Карпат” у цьому сезоні. Майже цілий фан-ектор. Ну, майже…
Заряджали ми не погано, незважаючи на спеку.
Щодо гри, то ту було зрозуміло все із самого початку, коли у воротах “Олімпіка” я не побачив Литовку. “Тут “Олімпіку” і пздц”, – подумалось. І справді: “Карпати” розійшлись – удар і ще удар, і вже ведемо 2:0. Молодий Швед та досвідчений Худоб’як потішили в неділю цілий Львів. Ми продовжували заряджати, “як полагається”. Все було супер, атмосфера нормалка. 4:1 і, о диво – ми ПЕРЕМОГЛИ! НАРЕШТІ, ЙОМАЙО! Вийшли із зони вильоту.
По завершенні гри, зняв свій банер та вирушв до центру міста, щоб пробити квиток на матч між “Шахтарем” та “Динамо”. До речі, перепустку на гру я придбав за 50 грн у київських друзів, а сам квиток, звичайно ж, був на фан-сектор “Динамо”
Через деякий час, я з карпатівцями та динамівцями вирушили до “Арени Львів”. Ажіотаж відповідний. Матч туру зібрав біля 35 тисяч людей.
Біля стадіону ми розділились, щоб пройти по своїх ґейтах (Gate), адже тільки у мене був квиток у фан. У колєг на лєві сектори. Щодо цих ґейтів – чесно, жахлива система, най я не матюкаюсь.
Зайшовши на стадіон, ми стикнулись з однією проблемкою. Наша добрісна міліція на пару зі стюартами не хоче пропускати моїх друзів на фан-сектор через те, що їхні квитки не були у фан. І тут почався трохи двіж. Почали їх переконувати. Але що горохом об стіну. Але ми не здались, якось прорвались туди, куди хотіли (діло було так: стюарт закрив сітку, бо сказав, що усі не влізуть у сектор, мовляв, не рукавичка, так мені довелось зірвати її з другого боку, і тоді пролізли усі, хто хотів повболівати за ДК).
“Шахтар” 0:0 “Динамо”
У неділю Львів вболівав за Київ, за “Динамо” Київ.
Нас було біля 3-х секторів. Заряджали ми так, ніби це був звичайний буденний матч у Києві на НСК. Гра була рівна, що як Ви вже зрозуміли, не можна було сказати про підтримку. Хоче і “Шахтар” грав, нібито вдома, і фан-сектор свій теж цього дня зібрав.
Гнали ми київських вперед, так гнали, що не витримали і почали палити свої запаси, які тримали на гол. Арбітр зупинив матч, бо як казала кузьма “та то ніц не було видко, і дуже смердит”. Сьогодні було дуже класно. На другому ярусі акустика відмінна, нас було чути до Ашану, як пити дати. Подякувавши нам за підтримку, футболісти пішли відпочивати, а ми почали добиратись до центру міста, через “пресловутий” Ашан, бо там можна було купити пивко і щось перекусити.
Замовивши таксі, ми розділились, хто куди. Я курва ці маць би його була, на ЖД вокзал. Бо треба вже було їхати на навчання, шлях би його трафив. Приїхавши, я пішов у таке віконечко, біля якого треба стояти раком, щоб купити квиточок. Але тут починається двіжуха.
-До Тернополя є шось?
– Аж о 9-й ранку.
– Ади на маєш! А де ужгородський?
– Сьогодні не йде
-А київський?
– Через Тернопіль не їде.
Їб твою мідь! Провтикав!
Ну, нічого. Некст левел. Шукаю вписку о 1-й годині ночі. Кому не дзвоню, всі кажуть, та де, то пізно, сплю, не можу порішати. Починаю робити репости на “БФ” й у інші пабліки. “Нуль на масу”. Але не тут-то було. Чисто випадково натрапляю на пацанів з “Он туру”, і вони мене вписують у квартиру в центрі міста. Потім ще була одна смска (принагідно дякую), втім, пропозиція вже була неактуальна.
Прийшовши на вписон, там вже були два пацани з Одеси, які також ночували. Квартира велика, всім місця вистачило. Подякуваши Рижому (Віталіку) за вписку, я вирушив на вокзал, та знову заглянув у віконечко (ракуючи), та купив собі квиток до Тернополя. О 11:43 я вже був на місці. Але на пари так . і не потрапив. Але це не було найбільшим розчаруванням, зважаючи на всі мої приємні неділі пригоди.
До нових зустрічей. І збираємось на “Дніпро”! 😉
