Після поєдинку проти “Лаціо”, що завершився драматичною кінцівкою, дніпропетровці вирушили до примхливої Норвегії. Тамтешній “Русенборґ” – традиційний лідер чемпіонату, має власні плюси, і, відповідно, мінуси, які вперто моніторили українська преса, експерти та, взагалі, ті, кому доля “Дніпра” в Лізі Європи небайдужа.
Едмар та Томечак, як аносували інформаційні джерела, з’явилися у старті – правда, якщо у профпридатності пана Головського питань не виникало, то за хорвата було трохи страшнувато, оскільки він достатньо “налажав” у грі з “Зорею” і виглядав не надто впевнено. Але на це є об’єктивні причини і аналізи. А от інші новачки команди опинилися вимушено за бортом – Руіс та Даніло отримали неприємні травми.
Очевидно, що господарі прекрасно розуміли з ким мають справу і з перших хвилин непоганим пресингом продемонстрували, що ініціативу віддавати просто так не збирються. Ці хлопці теж мають залізні яйця – а ви перегляньте дуель з “Сент-Етьєном”!
Під акомпонемент пісень місцевої торсиди відбувся перший удар – це вищезгаданий Томечак перевірив на пильність Андре Хансена. На що опонент відповів кільома контрвипадами, але наш захист пильнує не гірше.
Десь так на хвилині двадцятій промайнула думка, що “Дніпро” банально награє на нічию. Кажуть, що нічия в гостях – теж пристойний результат, але найактивнішим серед “синьо-біло-блакитних” виглядав саме Томечак. Та і особливий тиск зі сторони українців, відверто кажучи, не промальовувався. А от конкуренти напрочуд майстерницьки створювали відповідну атмосферу – то Бойку кілька раз доводилося вступати у гру, то Мідтше небезпечно, але незграбно, пробиває. Вчора вже один Давид Луіс незграбно пробив… Треба зміщувати вектор у іншу зону, Мирон! Дивіться, щоби та і якийсь із “стандартів” Хелланна не опинився у сітці Дєні. Бо найвідоміший футбольний принцип ніхто не відміняв.
Це розумів Маркевич і, ми припускаємо, він дав прочуханки під час перерви – “Дніпро” на початку другого тайму помітно оживився. Настільки, що Селезньов сам собі створив момент, але … його змарнував. І-і-і-і-і … все. Хоча рухаються дніпропетровці активніше і, дай Боже, Матеусу в положення поза грою не потрапляти, а Сєлі з ходу забивати. Чи Федорчуку.
“Верим в Валеру”… Ой-йой, це ж притаманне московивам. Та і ми віримо в нашого Валєру, того що Лучкевича – дев’ятнадцятитрічний пацан з’явився замість Томечака, який залишив вельми приємне враження у сьогоднішній грі.
І МОМЕНТ! ВАААЛЛЛЄЄЄ… . Про що я?! “Дніпро” ледь не “відхватив” – з п’яти метрів Ейольфссон “заряджає” в каркас воріт! І тут… Пам’ятаєте про найвідоміший принцип? І він подіяв – не забивають тобі, забиваєш ти. Селя! СЄЛЯ! СЄЄЄЛЯ! Ось він, наш рятівник! І Матеус!
Що це було? Варто подумати… Ай, головне, що ми виграли 🙂
