Матч “Дніпра-1” із “Колосом” — типовий приклад того, як футбол виходить на другий план через спалах на мовно-національному підґрунті. Повідомлення про перепалку між Йовічевичем і Селезньовим у підтрибунному приміщенні спричинило потужний вибух пристрастей в українських медіа: найбільш радикальні та поляризовані елементи українського суспільства вибрались в коментарі, щоб здати аналіз на тему “Селя – тупий манкурт” або “Сколько можно терпеть угнетение бэндер?!”. Такі випадки викликають стрес, сум і змушують звернутись до кототерапії, адже нагадують про те, скільки неадекватів живе посеред нас. Чию сторону в цьому конфлікті приймає “Брутальний Футбол”?
Що відбулося?
Євгеній Селезньов забив гол з пенальті у ворота “Дніпра-1”, після чого вказав на надпис “Дніпро” на стадіоні і вигукнув у камеру фразу “Край наш казацкий” із заряду ультрас “Дніпра”, які ненависно ставляться до спортивного клубу.
Після заміни на 73-й хвилині Селезньов викликав на батл когось із пресложи стадіону, сказавши: “Ты факи мне тыкал, идем”.
За інформацією видання “Tribuna”, вже після фінального свистка у нападника “Колоса” відбувся конфлікт з головним тренером “Дніпра-1” Іґорем Йовічевичем, який в ході сварки попросив футболіста відповідати йому українською мовою. У гравця підгоріло і він сказав, що не хорвату вказувати, якою мовою спілкуватись Селезньову в його країні.
В чому звинувачують Селезньова і ультрас “Дніпра”?
У 2016 році футболіст отримав зелене світло від Ігоря Коломойського безкоштовно покинути “Дніпро”. Отримавши статус вільного агента, Селезньов у розпал війни з Росією поїхав у “Кубань”, заявивши, що він “кормил, кормит і будет кормить семью” як “настоящий мужик”. Після цього футболіст був відправлений патріотично налаштованими громадянами у кошик безхребетних ватанів з українським паспортом, а всі наступні наші співвітчизники, що переїжджали у російський чемпіонат, називались “кормільцамі”.
В цілому фан-рух “Дніпра” як єдиний організм на це не відреагував, адже Євген Селезньов у прекрасних стосунках із ультрас. Напередодні матчу з СК футболіст пообіцяв одному із найвідоміших представників ультрас “Дніпра”, фанату Юджину, що виконає заряд і вкаже на надпис “Дніпро”.
Зараз коментувальники називають ультрас “Дніпра” лицемірами, які готові пробачити футболісту приєднання до “Кубані” лише за те, щоб він зайвий раз продемонстрував вірність справжньому “Дніпру”.
Насправді, якщо хтось читав матеріал нашої журналістки Карини Шпорт у 2018 році із святкування 35-річчя фанатського руху “Дніпра”, той в темі, що у Селезньова із ультрас завжди були хороші взаємостосунки. І рівень цих стосунків стояв вище позиції щодо факту переходу у “Кубань”. Так само зараз для більшості фанатів “Дніпра” питання мови не стоїть понад позицією Селезньова щодо “Дніпра-1” і вірності їхньому клубові. Тим паче, що існують деякі обставини, що дозволяють полегшити вирок Селезньову.
Чи справді Селезньов такий “ватник”?
Не таємниця, що в Україні проживає понад десяток мільйонів адептів тези “какая разница, на каком языке” і взагалі прихильників різних течій та ідеологій, вселенських змов про рептилоїдів, які хочуть нас зробити рабами через вишки 5g та чіпування. На тлі подібних сумасшедших Євген Селезньов видається не найгіршим чуваком. Він є пересічним представником депресивного радянського росієспрямованого міста Макіївка, в якому він народився і виріс. Згодом Євгеній навчався у футбольних академіях Маріуполя і Донецька. Якщо ви бували у цьому регіоні, то чудово розумієте, що повагу викликає сам факт того, що людина займається командним видом спорту. Адже будь-яка активна соціальна діяльність у цьому промисловому регіоні завжди вважалась радше винятком, ніж буденним заняттям, на противагу важким роботам на заводах, шахтах, участі в кримінальних розбірках, алкоголізму та наркоманії. Про відсутність цілісного культурного розвитку в радянському, а згодом і українському Донбасі, сказано доволі багато. Так само як і про феномен радянської людини, відсутність національної самоідентифікації і російську мову як зв’язкову ланку інтернаціонального експерименту у цій складній історичній місцевості, що стала індустріальною перлиною СРСР.
Євген Селезньов — нормальный, “обычный” пацан з Донбасу, який прийшов до успіху. Його манера спілкування і поведінка демонструють те, яким складним є його побутовий бекґраунд і району, в якому він розвивався. Вийшовши із нетрів Макіївки, він залишився таким же консервативним парнішою із темних курганів, який, як і більшість людей із його світоглядом, важко переживає післяреволюційні часи в Україні і різко реагує на зауваження, питання чи, боронь Боже, пред’яви.
Втім і до таких людей є підхід. У Євгена Селезньова давні дружні стосунки із президентом “Руха” Григорієм Козловським. Західноукраїнський олігарх добре розуміє Селезньова: він теж вибрався із низів, також любить ґламур і розкіш, має схожу манеру поведінки і спілкування з людьми. Саме Козловський став головним проукраїнським інфлюенсером в житті Селезньова, зокрема в питанні мови. Заради нього Селя навіть заговорив українською, висловившись у підтримку будівництва академії “Руху” у Винниках.
Після матчу “Колоса” з “Рухом” у вересні Селезньов вперше дав експрес-коментар українською. Тоді всі йому аплодували (дивитись на 1:33:40).
Нема сумнівів, що якби Євген Селезньов грав за “Рух”, він би спілкувався виключно українською. Не сумнівайтесь, Григорій Козловський застосував би для цього всі необхідні механізми. Чи вважався би в такому випадку футболіст після цього ватником серед тих коментаторів, які його сьогодні так називають — питання риторичне. Ми ж вважаємо, що питання філософії життя радянської людини знаходиться далеко не в площині мови.
Іґор Йовічевич: топ-приклад чи провокатор?
Для заголовку ми взяли назву популярної у певних колах програми “Вата шоу”, у якій ведучий, маніпулюючи гарячими темами, часто вганяє у ступор співрозмовників з емоційно податливими пуканами і нестійких до політичних дискусій елементів. Іґор Йовічевич як досвідчений вовчара зробив із Євгеном Селезньовим саме так і добився необхідного результату.
Безумовно, кейс хорватського спеціаліста, який тренує клуб із Дніпра і спілкується українською, знає державний гімн нашої країни, шанує традиції — прекрасний. Тенденція останнього часу, коли іноземні футболісти та спеціалісти приїжджають в Україну і вчать саме українську мову — правильний і Йовічевич, коли ще очолював “Карпати”, став одним із трендсетерів у цьому важливому аспекті. Такі кейси допомагають переламати свідомість багатьох наших співвітчизників, які ще досі переживають постімперіалістичні синдроми, соромлячись говорити рідною мовою. Подібно це стосується і таких, як Євген Селезньов. Насправді це має зачіпати: ти не можеш вільно спілкуватись державною мовою, коли іноземець це робить вишукано і майже без помилок.
Хоча, треба визнати, що українська Йовічевича потрохи русифікується під натиском російської. З одного боку, дуже круто, коли хорватський наставник проводить українською заняття російськомовним футболістам. З іншого боку виникає запитання: а Іґор підопічним робить такі самі зауваження, як Євгену Селезньову? Сумнівно. Навіть пресаташе “Дніпра-1” спілкується з головним тренером російською і його це не тріґерить.
Те, що трапилось у підтрибунному приміщенні між Йовічевичем та Селезньовим — виключно емоційна історія. Хорват грамотно стібанув форварда і той повівся на провокацію. Насправді Йовічевич цілком терпимо ставиться до російської, розуміє і знає її, так само, як Селезньов знає українську і може нею спілкуватись. На двох їм вдалось підпалити неглибоко зариту сокиру війни, тільки в іншому контексті: іноземці в Україні ще не нагинали російськомовних українців за українську мову.
Хто правий, а хто винен?
В українців коротка пам’ять, небажання слухати, чути і розуміти інших. Легше начепити бірку. Що ж, тоді зайдіть, дорогі наші, на будь-яку мультимедійну платформу-агрегат і подивіться список найпопулярніших фільмів, серіалів, музичних треків. Переконані: після перегляду у вас виникне непереборне відчуття, що ви проживаєте серед деградантів. Прийміть реальність і повірте: переконувати, перекодовувати і привчати до прекрасного можна усіх. Григорію Козловському ж вдалось навчити Селезньова української.
