Йому лише 20, а на нього вже звернув увагу Андрій Шевченко та викликав на підготовчий збір до Євро-2021. Сам футболіст весь сезон провів у оренді в “Маріуполі” та забив вісім голів, а його контракт належить донецькому “Шахтарю”. На “Брутальному Футболі” молодий талановитий півзахисник – Артем Бондаренко. Хавбек був щирим у розмові з Ігорем Шевчуком і розповів чимало одкровень. Зокрема про те, як він дізнався про виклик до національної збірної України, з ким би хотів обмінятися футболками на Євро, поділився своєю думкою, хто очолить “Шахтар” та чи може це зробити Остап Маркевич. Крім того, наш гість зізнався, що дивиться на ютубі, а наприкінці розмови поділився власною мотиваційною історією для молодих футболістів.
– Привіт! Як тобі Кубок України, за кого вболівав?
– Привіт! Вболівав швидше за хорошу гру, не було такого, що за “Динамо” чи “Зорю”. Однак обидві команди в цьому сезоні показують дуже хороший футбол. Це був справжній видовищний фінал, приємно дивитись такі матчі.
– Чому “Маріуполю” не вдалося пробитися у фінал Кубка України?
– Ми вилетіли від “Вереса”, в них така важка й непоступлива команда; були погані умови: зима, лід. Це звісно не виправдання, але важко було показати якийсь хороший, комбінаційний футбол і так склалося, що програли 1:0. Я вважаю, що, напевно, програли по грі, тому ніяких відмовок у нас немає і не може бути. Не було ніякої недооцінки, просто “Верес” – дійсно якісна команда, яка, я думаю, що зараз вийде в УПЛ і покаже доволі непогані результати.
Дивіться також: Дмитро Поворознюк на подкасті “Брутального Футболу” – про серіал “Футболіст”, життя “Вереса” та проєкт “Трендець”:
– Чим ти зараз займаєшся? Готуєшся до збору збірної України?
– Після чемпіонату кілька днів відпочив і зараз готуюся, щоб не приїхати в розібраному стані, підтримую форму. У Черкасах із друзями собі займаємось, щоб не забувати, як м’яч виглядає.
– Тебе викликали у розташування “синьо-жовтих”. Чиє привітання тобі запам’яталося найбільше?
– Якось не можу одне виділити, багато людей привітало, написало. Це дуже приємно, така новина, яку не кожного дня ти можеш отримати, неймовірні відчуття. Від мами, батька, рідних і близьких було найбільш приємно отримати вітання. З футболістів збірної України привітали ті, з ким ми підтримуємо спілкування: Толя Трубін, Саша Сирота, Жорік Судаков.
– Не вважаєш трішки несправедливим, що футболістів команди, яка зайняла 3-тє місце, не викликають в збірну, а гравця 11-ї команди за підсумками сезону викликали?
– Провокаційне запитання, але це ж не я викликаю. Тренерський штаб вирішує, їм видніше, у них своє бачення ситуації, я не маю права це коментувати.
– Андрій Шевченко не викликає зазвичай тих, хто не вписується у його схему. Як думаєш, тобі вдасться це зробити?
– Я думаю, що все в моїх руках і ногах, тому подивимось. Я буду старатися, викладатися, показувати себе з кращої сторони, а там, як буде, так і буде. Про виклик у збірну можна тільки мріяти, ти виходиш на кожен матч і хочеш продемонструвати найкращий футбол. Виклик в збірну – це те, заради чого ти граєш, розпочинаєш свою кар’єру. У дитинстві, коли тебе батьки відправляють на футбол у 5 років, то найголовніша мрія – грати за свою країну. Це те, заради чого живе кожен футболіст.
Дивіться також: Микола Васильков на подкасті “Брутального Футболу” про принципи, за якими Андрій Шевченко викликає гравців у національну збірну + КОНКУРС у коментарях з розіграшем м’яча з підписом головного тренера національної збірної:
– Довго не міг заснути після того, як дізнався, що на тебе звернула увагу головна команда країни?
– Довго не спалося, до кінця не те, що не вірив, а просто не міг усвідомити всю серйозність ситуації. Взагалі це був звичайний день, коли я дізнався про виклик. Зранку було тренування, це якраз після нього відбулося: УАФ оголосила список, це побачили мої друзі, близькі, батьки, відразу почали телефонувати та вітати. До того, як я дізнався, день був звичайним, після трішки змінився (сміється – прим.). Був дуже хороший настрій.
– Психологічно ти готовий до збірної України?
– Думаю, що так. Я багатьох гравців знаю по “Шахтарю”, по юнацьких збірних, тому думаю, що готовий.
– Перед Євро збірна гратиме проти Бахрейну і Кіпру. Не занадто слабкі суперники перед Нідерландами та Австрією?
– Я думаю, що це підготовка, тренерський штаб буде награвати свої думки, тому я не знаю. Слабких суперників не буває, на кожного потрібно серйозно налаштовуватися, тим більше, що грати за країну – така честь. Думаю, що це не слабкі суперники.
– Якщо ти заб’єш гол на Євро, як його відсвяткуєш?
– Я, напевно, зійду з розуму, найголовніше для початку це буде не зійти з розуму (сміється – прим.). Зараз важко навіть про таке думати, поки це лише в мріях. Фірмового святкування голів у мене немає, забивати м’ячі – моя робота.
– З ким би ти хотів обмінятися футболками на Євро?
– Якось навіть не думав про таке, я до цього спокійно ставлюся, поки рано. Зі збірної Нідерландів дуже подобається Мемфіс Депай, мені імпонує його яскравість на полі та в житті.
– Ти особисто вже спілкувався з Андрієм Шевченком?
– Ні, з Андрієм Миколайовичем ще не спілкувався особисто, з тренерського штабу також ще ні з ким.
– Ти говорив, що зі співом у тебе не дуже, але все ж, яку пісню будеш співати на посвяті в збірники?
– Поки не хочеться думати про погане (сміється – прим.). Зараз багато інших моментів для переживань, якщо ще про співи думати, тоді можна дійсно з розуму зійти. Друзі погано відгукуються про мої співи (сміється – прим.). Ми з Судаковим друзяшки, то можемо щось двоє виконати, але думаю, що він ще гірший, ніж я в цій справі (сміється – прим.), щось будемо думати.
– Хто ще з “Маріуполя” заслуговує на виклик до збірної України?
– Важке питання, всі заслуговують своєю роботою, просто тренерський штаб не може ж викликати сто людей на збір, у нього є якісь свої погляди. Трійка, яка мені імпонує з “Маріуполя”, то це: Топалов, Кулаков і Сікан, дуже хороші футболісти.
– Як ти опинився у структурі донецького “Шахтаря”?
– Це було ще в U-17, донецький “Шахтар” вийшов на мого батька і запропонував приїхати на перегляд, як це все і відбувається на юнацькому рівні. Ну я приїхав, сподобався тренерам і все, якось так, ніякої загадкової історії не було. Мій перший тренер у “Шахтарі” Геннадій Зубов. Можу одним словом його описати – легендище! Він позитивна людина, я про нього згадую і в мене відразу посмішка на обличчі. Умови в “Шахтарі” були хороші, я хлопець не пещений, мені просто потрібно круглий м’яч і все. Мені ще тоді екіпірування дали, то я був на сьомому небі від щастя (сміється – прим.).
– Не боїшся спіймати зірку з неба?
– У цьому плані ніяких шансів на це немає, тому що в мене такий батько, що навіть важко уявити, що можна спіймати зірку. Востаннє він мене хвалив за виклик у збірну, але це буває раз у десять років (сміється – прим.). У мене навіть немає підстав для зіркової хвороби. Коли виграю “Золотий м’яч”, то тобі дам першому інтерв’ю (сміється – прим.). Якщо це станеться, то я готовий 24 години давати інтерв’ю (сміється – прим.).
– Тобі влітку буде 21 рік, ти зараз перебуваєш у самому розквіті. Що ти робитимеш для того, щоб прогресувати, а не деградувати?
– Мені здається, що тільки важка праця, на кожному тренуванні потрібно намагатися стати кращим, ось це запорука успіху. Важливо не скільки разів ти будеш тренуватися, а головне, щоб це було якісно. Завжди треба викладатися на максимум.
– Ти повернешся в “Шахтар” у новому сезоні чи залишишся в “Маріуполі”?
– Поки важко щось говорити про своє майбутнє, точної конкретики не можу дати. У мене з “Маріуполем” завершується орендний договір, але я не знаю, що буде далі.
– Хто очолить “Шахтар”, на твою думку?
– Вже усі існуючі джерела у світі написали, що це буде Де Дзербі. Думаю, що важко вже не вірити, коли всі пишуть. Буду сподіватися, що знайду з ним спільну мову, буду старатися.
– Що ти можеш сказати про Луїша Каштру, він відправив тебе в оренду в “Маріуполь”. Ти йому вдячний за це чи ненавидиш?
– Як я його можу ненавидіти? По-перше, він мені дав шанс закріпитися у першій команді, а потім, коли настав час їхати у “Маріуполь”, то я тільки щасливий, що зробив цей крок. Тому що, якби цього не сталося, то не було б ні національної збірної України, ні повноцінного сезону в УПЛ, ні вісім голів. Тому я тільки щасливий, що зробив цей крок. Каштру – дуже добра людина. Важкий момент був у “Шахтаря”, але я думаю, що в наступному сезоні все буде добре, просто так склались обставини, що команді треба перезавантаження, якось відпочити та з новими силами все буде по-іншому.
– Остап Маркевич міг би очолити “Шахтар”, як думаєш?
– У майбутньому так, це хороший тренер, який розуміється у футболі, розбирається. Чому ні? У футболі все буває, немає нічого неможливого. Остап Миронович – перспективний і молодий тренер, це був його перший сезон в УПЛ. З часом він може стати топкоучем.
– Розкажи про умови, які були в “Маріуполі”, про тренування і так далі.
– У “Маріуполі” фантастичні умови, щоб розвиватися. Твоє завдання тільки добре грати футбол, в решті нюансів про тебе потурбуються і все зроблять. “Маріуполь” – хороший варіант для молодих футболістів.
– Як думаєш, чи вдасться тобі нав’язати конкуренцію гравцям “Шахти”?
– Я на такі питання завжди відповідаю: якщо добре працювати та віддавати усі сили, підходити до всього з головою, то все можливо і все в моїх руках.
– Матч проти “Інгульця”, коли ти оформив хеттрик – найкращий у твоїй кар’єрі?
– По якості гри, напевно, що ні, але результативність закреслює усі погані моменти. Можливо, у мене були якісь яскравіші матчі. Буває таке, що в тебе в одному матчі може нічого не виходити, але ти заб’єш три та про це навіть ніхто не згадає. Безумовно, що гра проти “Інгульця” в мене залишиться в пам’яті на все життя, адже не кожен матч ти оформлюєш хеттрик.
– Чого особисто тобі не вистачило для того, щоб поборотися за звання найкращого бомбардира УПЛ?
– Я не знаю, мені здається, що атакувальному півзахиснику важко забити більше, ніж центральному нападнику, переплюнути всіх. У мене інші функції на полі: зв’язувати гру, допомогти команді в контролі м’яча. У форварда інші завдання, мені здається.
– В Інстаграмі ти стежиш за “Брутальним Футболом”. Який твій улюблений мем?
– Зараз так важко згадати, один виділити, але я стежу і деколи є дуже смішні. Про себе теж бачив – десять пранків, які вийшли з-під контролю (сміється – прим.). Я до цього спокійно ставлюся, без гумору життя погане, якщо ходити злим і незадоволеним на всіх, то це не про мене. Я не ображаюсь на такі жарти, взагалі ні.
– На ютубі дивишся нас?
– На ютубі поки що не бачив, ще не дійшов до цього, але обов’язково подивлюся.
– Які взагалі програми переглядаєш на ютубі?
– Мені подобається Дудя дивитися, Птушкіна про подорожі, ще “The Люди”. З футбольних – дивлюся “КраСаву” і “Трендець”, серіал “Футболіст”. Цікаво, як все відбувається всередині команди, вони нічого не приховують, людям це дуже цікаво.
– Що ти робиш, коли не можеш заснути?
– Дивлюся серіали. Мені подобаються детективи, це моя стихія (сміється – прим.). “Шерлок” – один із моїх улюблених, “Втеча” теж. Якби не футбол, то я міг би бути детективом, до того ж дуже якісним – вже стільки серіалів подивився (сміється – прим.).
– Яка твоя футбольна мрія?
– Виграти Лігу чемпіонів з клубом або трофей зі збірною України, наприклад, Євро. Не футбольна мрія – бути щасливим, відповім просто. Зараз я щасливий, люди, які оточують, роблять мене таким: друзі, близькі, батьки. Ну і подія, яка зараз відбувається зі мною. Інтерв’ю з “Брутальним Футболом”? Так, це найголовніша подія у моєму житті (сміється – прим.).
– Традиція БФ: розкажи брутальний анекдот або історію.
– Є повчальна історія. Хочу сказати, щоб футболісти, які хочуть досягти великих цілей, поставлених перед собою, завжди вірили в себе. Тому що в U-19 у “Шахтарі” я перший рік не потрапляв у заявку постійно. Був вже на такій межі, що думав: “навіщо мені цей футбол, мабуть, не моя доля, я поганий футболіст”. Через рік я вже був у першій команді, а через два – отримав виклик у національну збірну України. Тому думаю, що це найголовніша повчальна історія у моєму житті. Якби мені так розповіли, то я б не повірив, що так буває, але це відбулося зі мною. Завжди потрібно вірити та працювати.
