Вперше на “Брутальному Футболі” гравець збірної Косово – зустрічайте, пані та панове, голкіпер донецького “Олімпіка” Бетім Альїмі. Нещодавно воротар отримав дебютний виклик у свою збірну та поки він перебуває у розташуванні косоварів, встиг залетіти на “БФ”. Бетім поділився своїми враженнями щодо перебування в збірній, адаптацію в Україні, та відповів на вже класичне запитання, чи Лучано Лучі – 120% дурак.
– Ти отримав дебютний виклик в збірну Косово. Як тебе зустріли в команді?
– Для мене це перший виклик до збірної Косово, я прийняв його з великим задоволенням. Збірна зустріла мене надзвичайно добре, дуже вдячний за це команді. Сподіваюся зіграти один із матчів – проти Іспанії цього тижня.
– В збірній України є традиція, що новачки співають пісню. У Косово є щось таке?
– Так, у нас так само, як і в збірній України – молоді гравці повинні співати якусь пісню. У мене проблеми зі співом, тому мені дуже соромно (сміється – прим.). Перші дві ночі я не співав, бо не хотів цього робити, але капітан сказав, що це правила команди, мовляв, “ти повинен вибрати ніч, коли співатимеш зі мною”. Тож я вибрав ніч після матчу проти збірної Литви, адже ми виграли з рахунком 4:0 і я співав албанську патріотичну пісню (сміється – прим.).
– Чому ти не дебютував у товариській грі проти Литви?
– Я не знаю причини, вважаю, що мені потрібно трохи більше часу для того, щоб адаптуватися до команди. Тому що перед матчем з Литвою я приїхав на збори команди з запізненням. Через мою проблему з польотом я провів лише одне тренування за день до матчу. Я вважаю, що це причина, думаю, що зможу зіграти проти Іспанії. Особисто я готовий грати, але це залежить від тренера, я приймаю кожне його рішення.
– Як думаєш, тренер випустить тебе проти іспанців?
– Чому ні? Як тільки я прийняв своє запрошення на місце в збірну, то розрахував, що мав би бути тиск. Я боєць, не боюся Іспанії, моє бажання грати проти сильних команд. Якщо тренер дасть мені можливість, повірте, я не буду розчарований.
– Якщо реально оцінювати ситуацію, то Косово може вийти на чемпіонат світу?
– Я дуже впевнений у нашій збірній, у нас ─ суперкоманда, ми маємо агресію на полі та бажання перемагати в кожній грі. У нас є деякі маленькі проблеми у захисті, через травму нашого капітана Аміра Рахмані та іншого гравця, який має червону картку. Водночас, ми віримо, що у нас не буде проблем з травмами, навіть з ковідом, якщо ми всі будемо готові на 100%. Футболісти вірять, що ми пройдемо кваліфікацію без жодних проблем.
– Окрім косоварського в тебе є ще сербське громадянство. Поясни, будь ласка, чому так склалось?
– Ні-ні, у мене є лише албанський і косоварський паспорти. Люди в Україні думають, що Косово і Сербія разом, але це неправда, ми ─ суверенна і незалежна держава.
– Розкажи про своє коріння.
– Я на 100% албанець, вся моя родина ─ албанці, хоча деякі люди, які не знають історію моєї країни, думають, що ми з Сербією. Я походжу з чесної родини, мій батько – політик і професор факультету, мама п’ятнадцять років працювала директором школи, а зараз вчителем албанської мови. Моя сестра працює в німецькій компанії, яка контролює банки в Косово, брат завершує коледж і керує всіма сімейними підприємствами.
– Чому ти не граєш за збірну Албанії?
– Тому що я виріс у Косово і моя сім’я живе у Косово. Я багато років грав у Косово, є продуктом косоварського футболу і був частиною вікових груп Косово U-19 та U-21. Моє бажання завжди буде сприяти моєму рішенню.
– Середня температура взимку в Косово становить близько 1 °С. Сильно мерзнеш в Україні взимку?
– Зазвичай в Косово дуже гарна погода, зима не надто холодна. В Україні мене привчили до різної погоди ─ я перебуваю тут вже два з половиною роки. Спочатку в мене було багато проблем з адаптацією до клімату, оскільки в Україні зима надзвичайно холодна ─ було важко грати в цей мороз, але зараз все добре, я пристосувався до холоду і Україна стала для мене другим домом.
– Ти вже два роки в Україні. Що тобі найбільше сподобалось за цей час у нашій країні?
– Чесно кажучи, в Україні ми почуваємось дуже добре, люди ввічливі і дуже люблять футбол. Мені найбільше подобається професіоналізм в українських футбольних клубах, вони дуже працьовиті, слідкують за всіма деталями тренувань та гри. В Україні мені подобається, що навіть якщо гравець помиляється в матчі, то всі його підтримують і розуміють помилки, які трапляються. Це не в моїй країні, де, якщо ти добре граєш усі матчі, то досить невеликої помилки, щоб засмутити ЗМІ (сміється – прим.).
– Що тобі не подобається в нас?
– У повсякденному житті немає нічого, що мені не подобається, крім футболу. Я не люблю суддівство в більшості матчів (сміється – прим.). Мені не подобається, коли судді навіть помиляються з VAR. В Україні є всі умови для гравця, а також для суддів, щоб матч пройшов у найкращих можливих умовах, але часто це не відбувається через помилки арбітрів.
– Якою мовою ти спілкуєшся з партнерами по команді?
– Я трохи розмовляю російською, але більше англійською. Єдине, що мені не подобається, це те, що я ще не встиг вивчити російську. Дуже важко навчитися, як би я не намагався, швидко забуваю слова (сміється – прим.).
– Чому “Олімпік” не радує результатами в цьому році?
– “Олімпік” демонструє дуже гарну гру, але нам у більшості матчів перешкоджають арбітри, а також травми гравців. Всі очікують від “Олімпіка” більшого, оскільки ми маємо якість у команді. Ми розпочали другу частину сезону найгіршим можливим шляхом, хоч і розробили хороший футбол. Нам не вдалося отримати позитивних результатів, але я впевнений, що з матчу проти “Десни” ми повернемося до позитивних результатів.
– Лучано Луччі – 120% дурак?
– Я не знаю його особисто, не моя позиція давати про нього думку, краще запитайте у президента клубу.
– У вересні 2020 року ти говорив, що в тебе були якісь пропозиції з інших команд. Що це були за клуби?
– Я не можу називати конкретні імена, тому що це не етично говорити в цей час, але влітку, якщо все буде добре, повірте, ми матимемо рух. Моє бажання – виїхати до європейського клубу. Я хочу заробити гроші на своєму трансфері, оскільки “Олімпік” мене дуже розвинув, вклав особисто і підтримав як гравця.
– Ти хотів піти з “Олімпіка”?
– Наразі я щасливий в “Олімпіку”, тим, що зробив дуже професійну командну роботу. Якщо у мене буде краща та серйозніша пропозиція, то я піду нормально. Але якщо пропозиція не переконає “Олімпік”, то я залишусь без проблем, оскільки прогресую в цій команді. Я хочу, щоб всі у клубі були задоволені моїм переходом, а не лише я.
– У якому топклубі хотів би продовжити кар’єру?
– Мені подобається грати в Італії, тому що це мені більше підходить. В італійському футболі грають з дуже хорошим захистом, а воротар має виконати багато роботи. Мені не подобаються ті команди, у яких у воротаря дуже мало роботи, тому що я погано почуваюся на полі, коли протягом 90 хвилин є лише два-три прийоми м’яча.
– Чим займаєшся у вільний час?
– У вільний час я читаю багато книг з психології, книг про успіх, тому що вони змушують мене почувати себе добре і я сприймаю речі в житті простіше. Звичайно, я також дуже люблю відеоігри (сміється – прим.). Улюблена книга – “Napoleon Hill mposhtja e djallit” (“Перемога диявола”) – одна з найбільш продаваних книг у світі, це просто надзвичайна книга. Я люблю грати у FIFA, Warzone та Pubg.
– В тебе є канал на ютубі. Розкажи про нього детальніше.
– Я публікую відео на своєму каналі YouTube лише тоді, коли сезон завершується, оскільки багато людей хочуть бачити мої найкращі моменти. Не дуже люблю соціальні мережі, вони у мене приватні. Я не знаю чому приватні, просто залишаюся таким приватним, не хочу фігурувати в ЗМІ кожного разу.
– Загалом в тебе є сторінки у твіттері, інстаграмі та фейсбуці. Навіщо так багато соцмереж?
– Я відкрив їх під час карантину, тому що мені навіть не було що робити. Але я їх мало використовував, бо не маю багато часу.
– Що дивишся на ютубі?
– У вільний час я дивлюся деякі албанські комедії. Албанські коміки – це кілька різних шоу, вони постійно жартують і змушують мене почувати себе добре у вільний час (сміється – прим.).
– Чому ти обрав 12 номер?
– Мені подобаються цифри “12” та “13”. Не знаю число, яке мені підходить, лише більше мені не подобається число “1”, тому що приносить мені невдачу (сміється – прим).
